Переваги й недоліки SWOT-аналізу

Переваги	Недоліки
Систематизація знань про внутрішні й зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування	Суб’єктивність вибору та ранжування факторів навколишнього і внутрішнього середовища
Визначення конкурентних переваг та формування стратегічних пріоритетів	Слабка підтримка прийняття конкретних управлінських рішень
Періодична діагностика ринку та ресурсів фірми	Погана адаптація до середовища, що постійно змінюється

Для того, щоб провести SWOT-аналіз, необхідно правильно визначити внутрішні (сильні й слабкі позиції фірми) й зовнішні фактори (можливості та загрози), оцінити їх важливість і порівняти.

Сильні й слабкі позиції фірми доцільно розглядати за окремими розділами (маркетинг, виробництво, фінанси, організація, кадри), кожен з яких повинен містити низку факторів.

Можливості й загрози навколишнього середовища необхідно оцінювати за аналогічною методикою, поділяючи їх на окремі розділи, наприклад економіка, політика/законодавство, науково-технічний прогрес, природне середовище, соціальна сфера. Цей перелік можна збільшувати або скорочувати.

Сильні й слабкі позиції, можливості й загрози позиціонуються на полях матриці SWOT-аналізу (рис. 1.2). Кожне поле цієї матриці має певні позначення:

¨ поле СіМ – поєднання сильних позицій і можливостей;

¨ поле СлМ – поєднання слабких позицій і можливостей;

¨ поле СіЗ – поєднання сильних позицій і загроз;

¨ поле СлЗ – поєднання слабких позицій і загроз.

Фактори, що складають матрицю SWOT-аналізу, обов’язково перевіряють на наявність ефекту синергії (взаємного впливу), внаслідок чого вони можуть бути посилені або послаблені.

 

Сильні позиції                        Слабкі позиції

 

Поле СіМ	Поле СлМ
Поле СіЗ	Поле СлЗ

 

Рис. 1.2 - Матриця SWOT-аналізу

Після перевірки взаємного впливу факторів за допомогою SWOT-аналізу можна визначити чотири різновиди корпоративної стратегії фірми (рис. 1.3):

1) стратегія, яка використовує сильні позиції фірми для реалізації зовнішніх можливостей (стратегія “Максі-Максі”);

2) стратегія, яка використовує сильні позиції фірми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія “Максі-Міні”);

3) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких позицій фірми на основі використання зовнішніх можливостей (стратегія “Міні-Максі”);

4) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких позицій фірми та уникнення зовнішніх загроз (стратегія “Міні-Міні”).

Для того, щоб визначити, який саме різновид стратегії треба вибрати, потрібно порівняти внутрішні переваги й слабкості, а також зовнішні можливості й загрози.

 

			П>С                                     С>П

Стратегія “Максі-Максі”    І	Стратегія “Міні-Максі”    ІІ
Стратегія “Максі-Міні”    ІІІ	Стратегія “Міні-Міні”    ІV

П>С – переваг більше, ніж недоліків; С>П – недоліків більше, ніж переваг; М>З – можливостей більше, ніж загроз; З>М – загроз більше, ніж можливостей.

 

 

Рис. 1.3 - Стратегічні рекомендації SWOT-аналізу

Одна з головних цілей стратегічного управління на підприємстві – забезпечення раціонального розподілу ресурсів між напрямами діяльності та їх ефективного використання для найкращого досягнення поставлених стратегічних цілей.

 

 

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. З яких основних етапів складається процес аналізу ресурсного забезпечення підприємства?

2. За допомогою яких прийомів проводиться аналіз забезпечення підприємства матеріально-сировинними ресурсами?

3. Які показники застосовують для оцінювання забезпечення технікою та технологію. У чому полягає їх економічний зміст?

4. За якими напрямами проводиться оцінювання рівня забезпечення кадровими ресурсами?

5. У чому полягає важливість забезпечення підприємства фінансовими ресурсами?

6. У чому особливості інформації як специфічного виду ресурсів підприємства?

 

 

Завдання, вправи, тести

Завдання 1

1. Комбінація таких характеристик, як надзвичайна важливість для споживачів і низька результативність (матриця „Важливість - Результативність"), передбачає стратегію:

а) збереження результативності;

б) відмови від будь-яких дій;

в) зменшення уваги;

г) концентрації зусиль.

2. Якої зони немає у модифікованій матриці "Важливість -
Результативність":

а) зони надлишку;

б) зони відповідності;

в) зони дефіциту;

г) зони поліпшення.

3.    Дискримінантний аналіз використовують для:

а) поділу сукупності об'єктів на окремі групи, характер яких потрібно визначити завчасно;

б) класифікації сукупності об'єктів за альтернативними якісними ознаками;

в) групування об'єктів за критерієм подібності;

г) одновимірного групування об 'єктів, коли кількість груп відома з самого початку.

4.    Методика кластерного аналізу базується на:

а) поняттях подібності об'єктів або їх ознак;

б) відмінностях ознак різних об'єктів;

в) понятті подібності між ознаками одного об'єкта;

г) використанні техніки фізичного розпізнавання об'єктів.

5.    Метод дендритів, що використовується у кластерному аналізі, це:

а) побудова замкненої ламаної лінії, яка з'єднує окремі об'єкти;

б) використання матриці найменших відстаней для поступового виключення об'єктів із сукупності;

в) графічний спосіб зображення зв'язків між об'єктами і виділення окремих кластерів шляхом розриву найдовших зв'язків;

г) метод групування об'єктів в окремі кластери за допомогою розриву найкоротших зв 'язків.

6.    Кількість кластерів у разі застосування методу дендритів повинна бути:

а) обов'язково завчасно визначена;

б) визначається в процесі кластерного аналізу;

в) може визначатися наперед або в процесі кластерного аналізу;

г) визначається пропорційно кількості об'єктів, що підлягають кластеризації.

7.     Яке з перерахованих нижче тверджень можна вважати перевагою SWOT-аналізу:

а) об'єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього і внутрішнього середовища;

б) добра адаптація до середовища, що постійно змінюється:

в) потужна підтримка прийняття конкретних управлінських рішень;

г) періодична діагностика ринку та ресурсів підприємства.

8. У процесі формування корпоративної стратегії фірми з допомогою
SWOT -аналізу визначаються:

а) стратегія адаптації до середовища і стратегія адаптації до ресурсів підприємства;

б) стратегія адаптації до середовища і стратегія формування середовища;

в) стратегія активного наступу і стратегія пасивної оборони;

г) ділова, функціональна й операційна стратегії.

9. Стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для знешкодження
зовнішніх загроз, називається:

а) стратегія "Максі-Максі";

б) стратегія "Максі-Міні";

в) стратегія "Міні-Максі";

г) стратегія "Міні-Міні".

 

10.  Якщо рівень майбутньої нестабільності, згідно з теорією І. Ансоффа, є меншим ніж 3,5 бала, це означає:

а) підприємство не може керуватися минулим досвідом під час прийняття стратегічних управлінських рішень;

б) підприємство може керуватися минулим досвідом під час прийняття стратегічних управлінських рішень;

в) підприємство повинне змінювати галузь діяльності;

г) підприємство не може оцінювати зовнішні можливості та загрози.

11. До складу факторів, що характеризують сильні й слабкі сторони
підприємства, не належить:

а) репутація (імідж);

б) соціальна відповідальність;

в) законодавча і нормативна база;

г) трудові ресурси.