Правові основи валютного регулювання

Основою валютного регулювання кожної держави є валют­на політика, яку проводить держава у сфері внутрішньо- і зов­нішньоекономічних валютних відносин, виходячи із своїх інтере­сів та фінансової безпеки держави.

Валютна політика - система здійснюваних державними ор ганами заходів, які відображаються в законодавстві, що регули» відносини, які виникають під час мобілізації, розподілу, контро лю та використання валютних ресурсів з метою забезпеченії ■ економічної цілісності держави.

У межах довгострокової валютної політики передбачається проведення відповідних заходів, спрямованих на:

- забезпечення макроекономічної стабільності в державі;

- зростання довіри суб'єктів як зовнішнього, так і знутріні нього ринку до національної валюти;

- створення умов для розвитку експортно-імпортних опера цій з метою стабілізації платіжного балансу держави;

- розширення платоспроможного попиту на внутрішньому ринку тощо.

У межах короткострокової валютної політики передбачаєть­ся забезпечення стабільного функціонування національної валют­ної системи шляхом:

- поточного регулювання системи економічних нормативів та валютних обмежень;

- використання валютних інтервенцій з метою оперативного регулювання валютно-ринкової кон'юктури, зменшення спекуля­тивного тиску на валютний ринок, проведення курсової політики:

- удосконалення правової та організаційної структури валют ­ного ринку;

- удосконалення контролю за експортно-імпортними опера­ціями та за капітальними операціями резидентів та нерезидентів на валютному ринку України;

- удосконалення механізму міждержавних розрахунків тощо.

Складовими валютної політики є:

- валютне регулювання;

- валютний контроль;

- міжнародне валютне співробітництво та участь у міжна­родних валютно-фінансових організаціях.

Валютне регулювання - це особливий інститут валютного, публічного права, що передбачає встановлення правового режи­му здійснення валютних операцій, валютних обмежень, валютних 270 інтервенцій, наявність валютного контролю та відповідальності за порушення валютного законодавства, а також прав та обов'яз­ків осіб, які беруть участь у цьому процесі.

ЕЛЕМЕНТИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

 

Регламен­тація пра­вил здійс­нення ва­лютних операцій

Проведення експортно- імпортних операцій та міжнародних розрахунків

Встанов­лення ва­лютних обмежень

Визначення

порядку утворення і використан­ня валютних фондів

Здійснен­ня валют­ного конт­ролю

 

Валютне законодавство України визначає основні завдання здійснення валютного регулювання, до яких слід віднести:

- формування і розвиток внутрішнього, валютного ринку;

- визначення сфери застосування іноземної валюти в країні;

- регламентацію порядку здійснення операцій з валютними цінностями на внутрішньому валютному ринку та з міжнародних розрахунків;

- визначення повноважень і функцій органів валютного ре­гулювання;

- регулювання процесів утворення й руху валютного капіта­лу та встановлення режиму здійснення іноземних інвестицій;

- встановлення порядку переміщення валютних цінностей за межі держави або на її територію з-за кордону;

- підтримання стабільного курсу національної валюти та національного платіжного балансу.

Валютне регулювання у державі здійснюється за допомогою різних методів, засобів, видів і форм здійснення операцій з інозе­мною валютою, за допомогою яких держава впливає на прове­дення валютної політики та регулювання валютних відносин. До цих методів належать:

- вимога проведення валютних операцій через уповноважені банки;

- ліцензування валютних операцій;

- регулювання платежів і переказів за кордон;

- вивезення капіталу, репатріація прибутків, рух золота, гро шових знаків і цінних паперів;

- обмеження порядку придбання іноземної валюти та вве­дення обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб;

- здійснення декларування, попереднього дозволу, контро­лю або заборони у проведенні окремих видів валютних операцій;

- обмеження, пов'язані з використанням іноземної валюти як засобу платежу на території України та порядком здійснення розрахунків в іноземній валюті;

- контроль за здійсненням закордонних інвестицій резиден­тами і нерезидентами в економіку України;

- встановлення банками лімітів відкритої валютної позиції;

- обмеження, пов'язані з відкритгям і використанням валют них рахунків резидентами за межами України і відкриттям та ви­користанням рахунків у національній валюті нерезидентами на території України.

Відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 органами валютного регулювання і контролю в Україні визначені:

- Національний банк України;

- уповноважені банки;

- Державна податкова адміністрація України;

- Міністерство транспорту та зв'язку України;

- Державна митна служба України.

Головним виконавчим та регламентуючим органом у сфері валютного регулювання є Національний банк України, який:.

- здійснює валютну політику, виходячи з принципів загаль­ної економічної політики України;

- складає разом із Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

- контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

- визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іно­земній валюті уповноважених банків нерезидентам;

- видає в межах, передбачених чинним законодавством, обов'язкові до виконання нормативні акти щодо здійснення опе­рацій на валютному ринку України;

- нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

- видає ліцензії на здійснення валютних операцій та прий­має рішення про їх скасування;

- установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

- установлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валют­ні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

- забезпечує публікацію банківських звітів про власні опе­рації та операції уповноважених банків.

У сфері валютного регулювання Кабінет Міністрів України має такі повноваження:

- визначає і подає на затвердження до Верховної Ради Укра­їни ліміт зовнішнього державного боргу України;

- бере участь у складанні платіжного балансу України:

- забезпечує виконання бюджетної та податкової полі тики щодо руху валютних цінностей;

- забезпечує формування і виступає розпорядником Держа­вного валютного фонду України;

- визначає, порядок використання надходжень у міжнарод­них розрахункових (клірингових) одиницях, які використовують­ся у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у не­торговельному обороті з іноземними державами на підставі по­ложень міжнародних договорів України.