![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сутність світової економіки і основні тенденції її розвитку.Стр 1 из 9Следующая ⇒
Організаційно-економічні форми втілення міжнародного поділу праці.
В залежності від того між якими підприємствами виникає обмін існують такі форми МПП: § внутрішньогалузеві – в межах однієї галузі § міжгалузева Організаційно-економічні форми при цьому є: § спеціалізація § кооперація Спеціалізація – концентрація ресурсів, зусиль суб’єктів країни на виробництві вітчизняних видів продукції для світового ринку Вона існує як: § виробнича: 1) внутрішньогалузева 2) міжгалузева § територіальна Згідно з видом продукції спеціалізація є: § предметна § подетальна § технологічна Показники спеціалізації: a) по-товарна експортна квота Експорт/Об’єм виробництва даного товару b) Коефіцієнт відносної експортної спеціалізації Питома вага даного товару в експорті країни/ питома вага цього товару в світовому експорт c) ширина асортименту експорту (для розвинутих країн 150-170) Кооперація – об’єднання зусиль (ресурсів) суб’єктів країн в виробництві кінцевої продукції, а самі суб’єкти виробники часткової продукції (кооперанти). Кооперація потребує обов’язкового узгодження. МПП класифікується за кількома ознаками: 1. По видах (ЮНКТАД): § Спільні підприємства § Підрядна кооперація 2. По стадіях: § до виробнича § виробнича § комерційна 3. По методам § договірна § створення СП 4. По структурі зв’язків: a) Внутрішньо фірмове b) міжфірмове a) Внутрішньогалузеве b) міжгалузеве a) Горизонтальне (підпр. однієї галузі) b) вертикальна 5. По територіальному охопленню § між двома і більше країнами § в рамках регіону § міжрегіональна § всесвітня 6. По кількості суб’єктів § двох стороння § багато стороння 7. По кількості об’єктів § одно предметна § багато предметна
Місце України в міжнародному поділу праці
Роль України в міжнародному поділі праці низька і мало ппомітна (країни СНД дають 3% відсотки від ВВП світу). Особливості МПП: 1) сировинна спрямованість експорту (80% експорту – сировина) 2) готова продукція недостатньо конкурентно спроможна, крім: § авіація § зброя § космічна § суднобудівна 3) не завжди продумана зовнішньоекономічна політика країни по лібералізації зовнішньої торгівлі
4) в іноземних країнах нашу продукцію часто не допускають шляхом квотування 5) капітали до нас не йдуть 6) над звичайно висока енергоємність виробництва 7) В сучасному експорті переважають продути металургії, що обумовило зміни в структурі виробництва країни, що обумовило в свою чергу процес до індустріалізації країн 1991-2003р. – питома вага в виробництві збільшилась з 23% до 59% (металургія, хімічна, нафтова), а машинобудування, металообробна, харчова, легка зменшились з 77% до 41% Загострення проблем економічної безпеки країни. Стан економічної безпеки країни – означає сталість основних пропорцій, які зберігаються на при порушенні зовнішньоекономічних зв’язків. Параметри безпеки: 1. Імпортна продукція в продовольстві не повинна бути більше 30% 2. Експорт готової продукції повинен бути не менше 40% (в України менше 20%) 3. Доцільне співвідношення доходів не повинно бути більше 1/10 (в України 1/50) 4. За межею бідності не може бути більше 10% відсотків населення (в Україні 40%)
Сучасні тенденції розвитку міжнародних економічних відносин.
В економіці іде безперервний інноваційний процес в якому зливаються зміни в технологічній і соц. сфері. Визначною виробничою силою стала інформація. Головною сферою зайнятості стає сфера послуг; на базі чого формується новий сектор інформаційної та інтелектуальної власності. Система підприємництва набуває рис соц. орієнтації (розвинуті країни). Посилюється взаємозалежність країн, цілісність світової економіки. Причини – стимули § поглиблення МПП § ріст масштабів МЕВ § конкуренція § протиріччя § політика Цілі інтеграції: § подолання конкуренції § зростання економіки § збільшення ринків § вирішення спільних проблем Основні програми: 1. Зелена Європа (аграрна) 2. Валютна програма – існує з 70-х рр. 1967р. – валютна криза – створення своєї валюти на протидію $ „ЕКЮ”, 1979р. – створення європейської валютної системи починає діяти ЕКЮ – умовна грошова одиниця. 1992р. – в ЄС створюється Європейський валютний союз (Маастріг): рішення про поступовий перехід до євро. Умови вступу до ЄВС:
§ - цінова стабільність, інфляція не перевищує середнього по трьом країнам з найбільшою інфляцією. § - Дефіцит бюджету не більше 3% ВВП § - Держ. борг не більше 60% ВВП § - Стабільність курсу валюти на протязі двох років коливання не більше ніж 2,25%. Одразу не ввійшли Греція, Великобританія Данія Швеція. 2001р. ввійшли Греція і Норвегія 3. Програма переміщення населення – 1985р. – Шенгенська угода про поступове спрощення митного контролю відміна візового режиму між собою і пом’якшення з іншими країнами (не ввійшли Великобританія, Ірландія; входять Ісландія, Норвегія). 4. Бюджет ЄС. Загальний бюджет ЄС 120 млрд.?. Відрахування 1,27% національного ВВП. Цілеспрямовано відраховується 1% від ПДВ. Мито, компенсаційні збори, які збираються при імпорті товарів з-за кордону. 1/3 на СГ, 1/3 на депресивні регіони. § - ЄС і Європа. Основна тенденція до створення єдиного економічного простору § - ЄС і країни СНД (Україна, Молдова, Росія, Білорусь). 1994р. угода про партнерство і співробітництво України, Росії, Молдови з ЄС) § - ЄС і країни, що розвиваються. 1975р. Ломейська конвенція 71 країна, що розвивається і ЄС домовились про безмитну торгівлю, але тільки власними товарами і допомога в виробництві багатьох видів с/г продукції. § - ЄС і Мексика. 2000р. угода про зону вільної торгівлі.
Класифікація.
Об’єктивна необхідність регулювання МЕВ з’являється в ХХ ст. і обумовлена: § значним збільшення масштабів МЕВ § існування валютних системи, яка заснована на використанні паперових грошей, починають виникати міжнародні валютні організації. МЕО – це сукупність міжнародних, міжурядових і неурядових організацій і установ, створених для розвитку економічного співробітництва, регулювання МЕВ, стабілізації розвитку світової економіки Матеріальна основа їх виникнення і розвитку – це процес інтернаціоналізації і МПП Міжнародні урядові організації: § МЕО створюється на основі добровільної участі країн § Передбачає існування наддержавних органів § Затверджується міжурядовими угодами Міжнародні не урядові організації передбачають колективні колективне та індивідуальне членство: не затверджується міжурядовими угодами. В світі приблизно 5000 організацій. Групи країн: § Консультативні групи країн – які не мають жорстокої організаційної структури; § Універсальні організації – які охоплюють більшість країн світу (МВФ, МОП, ВТО та ін) § Галузеві організації – які, займаються проблемами виробництва і торгівлі визначними товарами; § Регіональні – які, концентруються на питаннях взаємного інтересу географічному, з економічною близькістю. § Фінансові організації – МВФ, Світовий банк, МБРР. Функції міжнародних економічних організацій: § сприяння – організація міжнародних конференцій, збір статистичних даних, публікації, розповсюдження результатів досліджень, допомога організації переговорів сторін. § Спостереження – організація формулює свій погляд на проблеми країни і таким чином впливає на її економічне положення. При цьому аналізується, як правило, первинні данні та вторинні джерела. § Нагляд – більш жорстке спостереження при якому країна повинна регулярно повідомляти в установленій формі дані про своє економічне положення і приймати рекомендації.
§ Регулювання – нагляд з примусом країни до всіх рекомендацій МЕО через розробку відповідних норм, механізмів примусу. Країни домовляються про створення та виконання механізмів (СОТ). ТПП Умовах.
У 1995р. об’єм експорту товарів становив 5,09 трил. $. На 2005р. – 10 трил. $.(швидко зросла експортна квота). Сьогодні експортна квота – 18%, 1997р. – 14%. (Франція, Італія – 23%, Нідерланди – 53%, Японія – 9,5%, США – 11%, України – 57%. Імпортна квота: Франція – 22%, США – 12%, Японія – 8%, Україна – 45%. Фактори, що впливають на торгівлю: § МПП § ТНК § Торгівельна політика країни § Конкуренція § Реформи в перехідній країнах Основні тенденції: 1. збільшення питомої ваги продукції промисловості в порівнянні з сировиною – 80% 2. диверсифікація поставок країн на зовнішні ринки. На міжнародному ринку товари розподіляються на: § Торгівельні – ті, які можуть переміщуватись між країнами § Не торгівельні – ті, які споживаються в тій же країні, що виробляються і не переміщуються 3. зростає ємність ринків. 4. постійні географічні зрушення 5. поширюється торгівля інтеграційних угрупувань особливо внутрішньо-регіональних. 6. переваги промислово-розвинутих країн, як в експорті, так і в імпорті товарів. 7. зростання ролі ТНК. 8. зростання об’єму ринку послуг, ринку продукції індустрії розваг, ринку зброї. 9. регулювання МТ. Методи регулювання ЗТП
Тарифні: Мито – сума плати за перетинання товаром кордону Тариф – норма нарахування мита § Адвалерний – відсоток від вартості товару § Специфічний – в залежності від постачальників § Альтернативний § Комбінований За розміром мито: § Одноколонне § Двоколонне § Багато колонне Закономірності тарифів § Чим більший рівень розвитку країни, тим менше тарифи § Тарифи розрізняють в залежності від ступеня обробки товару: - Сировина – без мита - Напівфабрикат – помірне мито - Готові вироби – високі, особливо на товари не першої необхідності. Приклад: ЄС сировина – 1%, напівфабрикати – 5%, готові вироби – 16%, водка – 25%, ікра – 30%. Всі тарифи за звичай багато колонні. В світі існує система приферецій: 1. загальна система – тим, що розвиваються 2. глобальна система – це країни, що розвиваються дають преференції друг другу. В основі тарифів лежить так звана, гармонізована система опису і кодування товарів. Міжнародне бюро митних тарифів та послуг
Економічна роль тарифів імпортованих товарів та послуг: - споживачі - вітчизняні товаровиробники Якщо тариф не несе заборонного характеру, то він приносить доход державі, який = ставка тарифу х вартість імпорту. Тарифи стримують НТП, бо власні підприємства не мають стимулу для підвищення їх якості. Тарифи призводять до торгових війн і втрат з обох сторін. СОТ дозволяє використовувати тарифи: § в захисних цілях на товари розмір завозу яких загрожує національному виробництву; § як міра, яка попереджає про порушення суспільних інтересів в цій сфері; § як відповідь на дискримінацію свого експорту в інші країни; Кількісні: § ліцензування – система письмах дозволів на експорт/імпорт товарів § квотування – визначення кількості товарів, що може дати експортовано/імпортовано § контингентування – визначення видів і кількості товарів вивоз/ввоз на визначені події (ярмарки, виставки) § імпортні заборонні списки 3. Спеціальні методи – технічні і інші спеціальні вимоги, міжнародні регіональні і національні стандарти, система сертифікації, інспекції якості продукції. 25. Міжнародні організації з регулювання торговельних відносин. 1. ГАТТ (Загальна угода з торгівлі і тарифів) – звід правил, закономірностей світової торгівлі, своєрідна її конституція. СОТ (Світова організація торгівлі)- поч. дії з 1995р. Займається проблемами світової торгівлі товарами і, крім того, регулюванням ринку послуг, питаннями навколишнього середовища, охорони прав інтелектуальної власності й ін. 2. ЮНКТАД (конференція ООН з торгівлі і розвитку)- створена в 1964р. Основні функції: розробка багатосторонніх правових актів в сфері світової торгівлі, допомога в узгодженні політики урядів і регіональних угрупувань в сфері торгівлі і розвитку, задоволення спеціальних потреб найменш розвинутих країн, сприяння їх розвитку через включення в міжнародну торгівлю. 3. Рада митного співробітництва (РМС) – створена у 1950р. з метою узгодження й уніфікації митних систем, митних процедур, відповідного законодавства. 4. Міжнародна торговельна палата (МТП) – створена в 1922р., займається встановленням і поширенням звичаїв, правил і норм міжнародної торгівлі, координує діяльність аналогічних національних палат.
Форми продажу технологій: 1. Ліцензія – дозвіл на передачу технології фізичним або юридичним особами (ліцензіар) належного їм права на використання винаходу, промислового зразку, товарного знаку іншим юридичним та фізичним особам (ліцензіатам). Винахід – технічне рішення, яке має суттєву новизну, неочевидність і виробничу корисність. Патент – офіційний документ, який засвідчує монопольне право винахідника або його правоприємника на володіння, використання або розпорядження винаходом на визначений території і в визначений термін Система видачі патенту: - явочна - перевірочна Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в сфері художнього конструювання. Об’єктом промислового зразку можуть бути форма, рисунок, або розкраска, або їх сполучення, яке визначає зовнішній вид промислового виробу. Право власності ним засвідчує патент.
Товарний знак – це символ компанії, який використовується для індивідуалізації товару і який не може бути використаний іншими компаніями без офіційного дозволу володаря. У своїй країні він використовується визначений час якщо товар експортується, то товарний знак реєструється в країні імпорту. 2. COPYRIGHT – ексклюзивне право автора літературного, аудіо- або відео твору на показ та відтворення своєї роботи. Усі ці поняття є елементами, символами промислової власності (крім copyright). Промислова власність і відносини з приводу copyright це все інтелектуальна власність. Форми передачі технологій: - патентні угоди – це міжнародні угоди (торгові), при яких володарю патенту дає право на використання патенту покупця. - Продаж ліцензії (ліцензійні угоди) – це міжнародні угода, при якій власник винаходу дозволяє другій стороні використання у визначених межах свої права на технологію. - Система „ноу хау” – це продаж незапатентованих винаходів, інформації, яка має комерційну цінність. - Інжиніринг – специфічні консультації по передачі технології знань, які необхідні для придбання, монтажу, та використання закуплених або орендованих машин, обладнання. - Франчайзинг – це вид підприємницької діяльності, при якій одна фірма (франчайзер) надає право іншій (франшайзі) на використання товарного знаку, найменування фірми, технології, спеціальне обладнання, за що отримує систематичну плату. Ліцензії бувають: - Чисті (вони самі є предметом угоди) - Супутні або супровідні – передаються в складі загального договору про постачання. Ліцензійні угоди: - про просту ліцензію. Ліцензіар може продавати ліцензію і іншим, і сам торгувати на цій території - Виключна ліцензія. Ліцензіар може продавати ліцензію тільки одному суб’єкту і сам не може торгувати. - Угода про повну ліцензію: практично продаж патенту. Форми здійснення платежів: 1. паутальний – одноразовий 2. Роялті – платіж поступовий, частинами в залежності від узгоджених показників діяльності ліцензіата. 3. Виплата за додаткові послуги за узгодженими цінами або на умовах „cost-plus”. 4. Змішана. Державна підтримка: - надання державних гарантій - страхування прямих закордонних інвестицій - урегулювання інвестиційних зборів - відмова від подвійного оподаткування - адміністративна і дипломатична підтримка Об’єм руху капіталу: За період з 1990-2004 рік загальний об’єм прямих іноземних інвестицій в світовій економіці зріс $1,95 трильйонів до $7,1 трильйонів. Відповідно зросла доля прямих іноземних інвестицій в загальному об’ємі капіталовкладень в світі з 4,3% до 10% Україна: 1999р – $2,8 млрд., на 01.07.2005р. – $9,1 млрд., це 3,6 % від усіх капіталовкладень. Основні сучасні тенденції в русі капіталу: 1. зростання об’ємів в основному за рахунок взаємного обміну 2. рух капіталу з країн, що розвиваються і перехідних зовсім незначним 3. Прямі іноземні інвестиції пов’язані зараз в основному злиттям і поглинанням компаній Найбільші об’єми злиття і поглинання в хімічній, автомобільній і фармацевтичній галузях. Структура вкладу капіталу: В Україні в основному вкладають в: 1) харчова і тютюнова 15,5% 2) торгівля 15% 3) фінанси 9% 4) енергетика 9% 5) транспорт і зв’язок 7,8% 6) машинобудування 8% на 2004р. Основні форм залучення: 1. гроші 62% 2. майно 29,4% 3. цінні папери 4. інші Інвестиції надійшли з 116 країн світу. На 10 країн припадає 80% інвестицій: 1. США – 13,8% 2. Кіпр – 13,5% 3. Великобританія – 10,7% 4. Німеччина – 7,6% 5. Нідерланди – 6,6% 6. Віргінські острови – 6,5% 7. Російська федерація – 5,5% 8. Українські „гарячі гроші” від 4 до 6 млрд. $. В 2004р. неповернення валютних доходів в Україні становила 4,5 млрд. $ Економічна роль.
ХХ ст. Характеризується інтенсивною інтернаціоналізацією виробництва, яка на сьогодні прийняла форму глобалізації економіки в основі чого лежить рух капіталу і діяльність ТНК. Міжнародна компанія – компанія, що здійснює капіталовкладення в різних країнах світу. Види міжнародних компаній: 1. міжнаціональна компанія – компанія, що діє на основі об’єднання капіталів декількох країн. 2. Транснаціональні компанії – національні за походженням, міжнародні за масштабами дій. ТНК за критеріями ЄБРР: 1. капітал не менше 1 млрд. $. 2. свої підприємства не менше 20 країн світу 3. таких компаній коло 1000 Об’єми продажів закордонних дочірніх компаній становив 13 трильйонів $, що в 2 рази більше світового експорту, більше половини всіх продажів ТНК приходиться на 100 компаній. На ТНК приходиться більше 50% промислового світового виробництва, більше 80% патентів і ліцензій, 90% ПЗІ, 67% міжнародної торгівлі. Одна із важливих сучасних тенденцій є злиття і поглинання. В 1998 – злиття Chrisler і Даймлер Бенз В 1999 – Ford+Volvo+33% Nissan Характерні риси ТНК: - розвинута закордонна мережа - значна інтенсивність внутрішньокорпоративної торгівлі - відносна незалежність в прийнятті операційних рішень - мобільність кадрів - використання нових технологій в рамках замкнутої корпоративної системи За організацією: вертикальні і горизонтальні 1. вертикальні – філії за кордоном, постачальники напів фабрикатів, материнські компанії 2. горизонтальні – філії повністю або частково дублюють діяльність материнської компанії. Приймаюча країна: Позитив - отримує нові технології - росте об’єм виробництва, зайнятості Негатив - значна частина прибутку вивозиться - можливість зосередження в країнах „брудного” виробництва, використання трансферних цін - можливість політичного тиску Країна базування: Позитив: - приток прибутків, поповнення держаного бюджету - можливість розповсюдження економічного впливу Негатив - вивезення капіталів іде в пасив платіжного балансу Функціонування. Вільні економічні зони – це обмеженні території, міста, порти, в яких діють пільгові економічні умови для іноземних підприємств та спільного підприємництва орієнтовані на вирішення зовнішньо-торгівельних загальноекономічних, соціальних і науково-технічних задач. Цілі § Притягнення іноземного капіталу § Прискорення розвитку регіону § Освоєння його ресурсів § Збільшення експортного потенціалу і імпортзаміщуючого виробництва § Придбання досвіду хазяйнування § Навчання спеціалістів міжнародного бізнесу § Створення інфраструктури зовнішньоекономічних зв’язків Види пільг: 1) зовнішньо-торгівельні (зменшення мита) 2) фінансові (орендна плата за землю, комунальні послуги) 3) фіскальні (податкові пільги – податок на прибуток) 4) адміністративні (режим вв’їзду/виїзду працівників) Джерела: - зайняті, що шукають роботу - безробітні - робоча сила, що формується - біженці Серед мігрантів багато чоловіків, дітей. З професійної точки зору: · некваліфікована робоча сила · кваліфіковані робітники · висококваліфіковані спеціалісти (з країн, що розвиваються та між розвинутими країнами) 2. Попит – платоспроможна виробнича економічна потреба світової економіки в новій робочій силі Фактори, що визначаюь об’єм попиту: · Зменшення чисельності населення; · Зменшення питомої ваги працездатних · Дисбаланс в професійній структурі робочої сили · Збільшення витрат на освіту 3. Конкуренція – боротьба між суб’єктами ринку · Між продавцями робочої сили · Між продавцями та покупцями · Між покупцями 4. Ціна – грошовий вираз вартості робочої сили. Фактори, що впливають на ціну: · Конкуренція · Співвідношення попиту і пропозиції · Зміни вартості обочої сили · Структура робочої сили · Інтеграція формування „других економік” · Державне регулювання рівня заробітної плати · Діяльність профспілок (вугільна, металургійна, промисловість) Тенденції ринку робочої сили: · Стабілізувались потоки робочої сили Це обумовлено: - зростанням рівня зайнятості в самих країнах, що розвиваються - зростають інвестиції в країнах, що розвиваються, що стримує рух робочої сили - безробіття в розвинутих країнах - масштаби міграції Міжнародна організація міграції 2005р. від 185-192млн. чол. (приблизно 3% населення світу), 1980р. – 80 млн чоловік. · Визначились основні центри притягування робочої сили - США, зах. Європа - Нафтовидобуваючі країни: Латинська Америка – внутрішня міграція, приймають тут Аргентина, Чилі, Бразилія, Мексика, Венесуела; - Азіатсько-тихоокеанський регіон: основні імпортери Сінгапур, Малайзія, Таїланд
Заборгованості.
Баланс міжнародних розрахунків – це співвідношення вимог і зобов‘язань, надходжень і платежав однієї країни у відношенні до іншої країни. Є: торговий баланс, баланс послуг і некомерційних платежів, розрахунковий баланс (обчислюється або за визначений термін або на визначену дату) – співвідношення за визначений термін вимог і зобов‘язань країни у відношенні до інших незалежно від сторони надходжень платежів. Якщо він активний, то країни є нетто – кредитором, якщо пасивний – нетто-боржник. Розрахунковий баланс на визначену дату наз-ся баланс міжнародної заборгованості. Заборгованість буває: капітальна (термін платежу ще не настав), поточна (термін платежу настав або настає). Розрізняють заборгованість: - за позики на комерц. Основі; - за пільгові кредити; - за офіційні позики; - за приватні позики; - за позики міжнародних організацій; - державна; - приватна (але гарантована державою – боржника); За термінами: - короткотермін. (до 1р.); - середньо- (до 10р.); - довго- (більше 10р.). Основним балансом є платіжний баланс – це співставлення платежів, які країна одержала і які здійснила. Буває: активний (коли країна отримала більше ніж виплатила), пасивний (навпаки). В ньому відображається всі економічні операції між резидентами країни та суб‘єктами ін. країн, іншими країнами за певний період. Структура балансу: 1 розділ – зовнішня торгівля товарами (торговельний баланс) 2 розділ – послуги та односторонні перекази 3 розділ – доходи від інвестицій 4 розділ – рух довготермінових капіталів 5 розділ – рух короткотермінових капіталів, 6 – Зміни в золотовалют. резервах, помилки, пропуски. Розділи 1-3 наз-ся балансом поточних операцій. Розділи 4-5 – балансом руху капіталів і фін. операцій. Останні статті – регулюючі статті, тобто кредити. Сутність світової економіки і основні тенденції її розвитку. Світова економіка – сукупність національних економік об’єднаних системою міжнародних зв’язків. При виділенні цих підсистем використовубть багато критеріїв. При визначенні структури СЕ використовуються такі крітерії: рівень економічного розвитку (НД або ВВП на душу населення); соц.-економічна стр-ра господарства (власність); тип економічного росту; рівень і крітерії ЗЕ зв‘язків. Кінець ХІХ ст. Міжнародна економіка визначалась як сукупність національних економік. В 30-х рр.. виникає позиція: МЕ – сукупність міжнародних економічних відносин (МЕВ). Міжнародна економіка – цілісна система, яка вкладає в себе декілька підсистем. При виділенні їх використовується багато критеріїв: § рівень економічного розвитку (ВВП на душу населення, або ВНП на душу населення); § соціально-економічна структура господарства; § Рівень і характер зовнішньоекономічних зв’язків; За рівнем ВВП на душу населення (Світовий Банк) розрізняють: § розвинуті (більше 6000$); § середньо розвинуті (2400$-6000$); § слабо розвинуті (800$ - 2400$); § найменш розвинуті країни (до 800$); Розподіл країн по критеріям ООН: § промислово розвинуті; § з перехідною економікою; § що розвиваються;
2. Сутність міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори і показники розвитку.
МЕВ – це с-ма ек. зв”язків між крупними нац. госп. Комплексами та їх суб”єктами, які діють в рамках окремих доржав. Розподіляютьс на: - основні – звичайні госп. зв”язки, вийшли за нац. межі (торгівля, інвестиції, кредит) - забезпечуючі – відносини, які забезпечують взаємодію країн, суб”єктів (транспорт, кредит). МЕВ – це підсистема виробничих відносин, які існують на мікро-, мезо-, макрорівні. Суб”єкти на мікрорівні: окремі громадяни, приватні підприємства, фірми, тобто фіз. Особи право і дієздатні і юр. особи: а) особи приватного права (фірми, АО, п/п); б) публічного права (відомства). Суб”єкти на макрорівні: держави, які регулюють, здійснюють ЗЕД; наддержавні організації (МВФ, МБРР). МЕВ – це значний комплекс відносин країн, і їх суб”ктів, що постійно розвивається.Основними характеристиками сучасних МЕВ є розвинута сфера 1) міжнародного обміну товарами і послугами; 2) руху капіталів, роб. сили, технологій; 3) міжнародні форми вар-ва; 4) наявність с-ми міжнаціональних механізмів регулювання МЕВ; 5) самостійна міжнародна фін. сфера, незв”язана з обслуговуванням товаарів і факторів вир-ва; 6) ек. пол-ка держав, яка виходить з принципів відкритої економіки; Фактори, які впливають на МЕВ: Міжнародний поділ праці, НТП, лібералізація економічної політики, розвиток інформаційних сис-м, транспорт, TV, реклама, маркетинг. За признаком глибини МЕВ розподіляють: - МЕ контакти – зв”язки епізодичного характеру; - МЕ взаємодії – більш-менш стійкі ек. відносини між суб”єктами на основі визначених угод; - МЕ інтеграція – переплетення ек. країн, узгодження ек. політики. Форми МЕВ: - Міжнародна торгівля товарами та послугами; - Рух капіталу; - Міграція роб. сили; - Нуково-технічний обмін; - Валютно-кредитні відносини. Показники розвитку МЕВ: Експортна квота = (експорт країни / ВВП (абоВНП))*100% Імпортна квота = (імпорт / ВВП)*100% Зовнішньоторговельна квота = ([(експорт+імпорт)/2] / ВВП)*100% Коефіцієнт інтенсивності ЗЕД = (експорт+імпорт/ВВП) */100% Індекс умов торгівлі = індекс середніх цін експорте/індекс середніх цін імпорту.
3. Головні економічні закони розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин.
1. Закон інтернаціоналізації: а) усуспільнення вир-ва на міжнародному рівні; б) зростання об’ємів МЕВ і поява їх нових форм; в) міжнародне співробітництво; г) поглиблення міжнародного поділу праці. 2. Закон вартості: регулює обмін товарів в залежності від суспільно необхідної праці (часу), затраченої на його вир-во. 3. Закон міжнародної конкуренції 4. Закон нерівномірності економічного розвитку 5. Закон прибутку 6. Закон інтеграції на мікро- і макрорівні. Існує система норм і принципів, які регулюють відносини між суб’єктами. На практиці вони визначаються: § міжнародними угодами § кодексами поведінки § рішення міжнародних організацій
4. Основні та спеціальні принципи розвитку МЕВ.
Принципи, які лежать в основі функціонування МЕВ: Загальні (для міжнародного права і міжнародного економічного права): - мирного співіснування держав; - суверенної рівності країн; - невтручання у внутрішні справи одне одного; - сумлінне виконання обов’язків; - взаємної користі. Спеціальні: - юр. рівність і недопущення ек. дискримінації суб’єктів; - свобода вибору форм організації ЗЕЗ; - невід’ємний суверенітет держав над їх ресурсами і ек. діяльністю; - національного режиму; - найбільшого сприяння в торгівлі (країна А надає на своїй території суб’єктам країни Б (і навпаки) всі ті пільги які вона надала суб’єктам ін. країн). Принципи визначаються міжнародними угодами, кодексами поведінки, рішеннями міжнародних організацій.
5. Міжнародний поділ праці, фактори розвитку і особливості в сучасних умовах.
МПП дозволяє країнам мати додатковий ек. ефект і повніше з найменшими витратами задовольняти свої потреби. В основі ек. ефекту який отримують країни лежить дія закону вартості, який проявляється в різниці між нац. і міжнаціональною вартістю товарів. Країна, яка має різницю між інтернаціональною і нац. вартістю (як експортери), має економію внутрішніх витрат шляхом відмови від нац. в-ва товарів і послуг, які можна дешево імпортувати. Фактори, які визначають участь країни в МПП: - природнокліматичні (природні копалини, географічне розташування, наявність земель, їх родючість, величина території, чисельність населення); - соціально-економічні (господарський механізм, особливості економічного розвитку, виробничі традиції, традиції зв’язків, рівень організації ЗЕЗ); - НТП (рівень роз-ку науки в країні, стимулювання розвитку нових напрямків, сприйнятливості до НТП). Витрати на наукові розробки співвідносяться таким чином 1:3:6:100 0-1 – на чисті фундаментальні дослідження (фізичні, хімічні, біологічні), 3 – на фундаментальні дослідження, орієнтовані на практичну сферу, 6 - прикладні дослідження, 100 – конкретні технологічні розробки. Особливості МПП в сучасних умовах: 1. Країна світу розподіляються на 2 групи: розвинуті з широкою участю в МПП і країни, які характеризуються монокультурністю економіки і тому є постачальниками сировини для перших і імпортерами готової продукції з них. 2. Диференціація між країнами, що розвиваються. 3. Постійні зрушення в ек. співвідношенні розвинутих країн. 4. Активна діяльність ТНК. 5. Наявність тенденцій до інтеграції, глобалізації, регіоналізації.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 158; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.181.196 (0.367 с.) |