Види та форми концентрації виробництва

 

Розрізняють концентрацію внутрішню (заводську) і галузеву. Внутрішня (заводська) концентрація виробництва - це процес збільшення потужностей окремих підприємств, а галузева - збільшення питомої ваги продукції, що виготовляється на великих підприємствах, у загальному її виробництві.

У практиці господарювання використовують такі основні види концентрації [3, 34]:

• агрегатна - зростання одиничної потужності або продуктивності устаткування (машин, установок, агрегатів, технологічних ліній тощо), характеризується збільшенням частки великих агрегатів у загальній їх кількості або обсязі виробленої продукції. Цьому виду концентрації властивий тільки інтенсивний тип розвитку під впливом досягнень науково-технічного прогресу;

• технологічна - збільшення розмірів підприємства. Цей вид концентрації може мати як інтенсивний (на основі агрегатної концентрації), так і екстенсивний типи розвитку (шляхом збільшення кількості однотипного устаткування у складі виробництва). Можливе також одночасне поєднання обох цих чинників у процесі технологічної концентрації;

• функціональна - зростання обсягів виробництва продукції основного, допоміжного і побічного виробництва;

• заводська (фабрична) - процес збільшення розміру окремих підприємств - заводів, фабрик, комбінатів, об'єднань. Здійснюється на основі агрегатної та технологічної концентрації виробництва. Цей вид концентрації має такі форми: збільшення підприємств (зосередження виробництва на великих підприємствах з використанням удосконалених знарядь праці та на основі зростання обсягів випуску продукції); створення спеціалізованих підприємств в результаті збільшення випуску однорідної продукції масового або великосерійного виробництва; кооперування шляхом розвитку прямих виробничих зв'язків між підприємствами - учасниками спільного виготовлення певної продукції; комбінування на основі поєднання різних виробництв у єдиному виробничому процесі випуску кінцевої продукції в межах одного підприємства (комбінату).

Концентрація виробництва здійснюється в трьох основних формах:

• концентрація спеціалізованого виробництва;

• концентрація комбінованих виробництв;

• збільшення розмірів універсальних підприємств.

Найбільш ефективна перша форма, що забезпечує зосередження однорідного виробництва на великих підприємствах, що дозволяє застосовувати високопродуктивні спеціалізовані машини, автоматизовані і потокові лінії, сучасні методи організації виробництва. Високоефективна також і друга форма концентрації, що забезпечує послідовність виконання технологічних процесів, комплексну переробку сировини, використання побічних продуктів і відходів, з фарбування викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище. Менш ефективна третя форма, при якій здійснюється концентрація виробництв, не зв'язаних між собою ні однорідністю і послідовністю технологічних процесів, ні комплексною переробкою сировини. Підприємства універсального типу поєднують різнорідні автономні і малопов'язані між собою виробництва. В об'єднаннях і на підприємствах третьої форми концентрації сполучаються порівняно великі виробництва по одних цехах (основних) і дрібні в інші (допоміжні). Недостатній рівень спеціалізації, різні розміри виробництв, що сполучаться, і різнорідність продукції, а також ускладнення керування й організації ремонтних робіт не дозволяють, досягти належної ефективності виробництва.

Концентрація виробництва і її окремих форм розвиваються на основі впливу двох головних факторів:

) росту потреби і визначених видів продукції;

) науково-технічного прогресу в даній галузі, що дозволяє підвищувати якість продукції, що випускається, і знижувати ціну.

Переконцентрація ускладнює керування, тому вона теж небажана.

Концентрація шляхом збільшення розмірів підприємств, здійснювана в промисловості, зв'язана з підвищенням одиничних потужностей машин і устаткування, а також розмірів споруджень, збільшенням кількості однакових машин і устаткування, а також їхнім сполученням. В електроенергетиці, чорній і кольоровій металургії, цементній, деяких виробництвах хімічної й іншій галузей промисловості концентрація виробництва здійснюється на основі росту одиничних потужностей основних агрегатів і споруджень. Ріст одиничної потужності веде до зниження її питомої вартості і собівартості вихідної з її допомогою продукції. У машинобудуванні, легкій, харчовій і деяких інших галузях технологічні особливості виключають можливість використання машин і агрегатів особливо великої потужності. Велике виробництво в цих галузях відрізняється не одиничною потужністю агрегатів, а числом одиниць машин і устаткування, раціональною організацією виробництва і керування [3, 35].

Створення високопродуктивних автоматичних і роторних ліній, гнучких автоматизованих систем, обробних центрів є, по суті, третім способом концентрації - спільною дією укрупнення і збільшення їхньої кількості на одному підприємстві.

Питомі витрати по керуванню на великих підприємствах менше, ніж на більш дрібних, тому що вони збільшуються непропорційно росту масштабів виробництва. В умовах великого підприємства економічно виправдовується створення спеціалізованих функціональних відділів і лабораторій, що забезпечують створення конкурентоспроможних об'єктів. Концентрація виробництва дозволяє використовувати висококваліфіковані кадри й автоматизовані виробництва, сучасні інформаційні технології і ресурси. Однак подальша концентрація ускладнює керування. Тому в кожній галузі свої оптимальні рівні концентрації виробництва.