Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздат­ ність якої була обмежена.

Підставами припинення піклування є: досягнення фізичною особою повноліття (див. коментар до ч. 1 ст. 34 ЦК); реєстрація шлюбу неповнолітньої особи (див. коментар до ч. 2 ст. 34 ЦК); надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (див. коментар до ст. 35 ЦК); поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена (див. коментар до ч. З ст. 36 ЦК). Відповідно до ст. 260 ЦПК скасування обмеження дієздатності громадянина, який припинив зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, здійснюється рішенням суду за заявою самого громадянина, його піклувальника або установ, організацій та осіб, зазначених у ст. 256 ЦПК, а також з власної ініціативи суду. Рішення суду після набрання ним чинності надсилається органові опіки та піклування. Воно є підставою для припинення встановлених над громадянином опіки чи піклування.

Піклування припиняється також унаслідок смерті особи, яка перебувала під піклуванням та внаслідок смерті піклувальника (п. 5.5 «Правил опіки та піклування»).

98

Стаття 78

Стаття 78. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків

і. Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника.

Помічником може бути дієздатна фізична особа.

За заявою особи, яка потребує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та піклування, що підтверджується відповідним документом.

2. Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній особі, яка потребує допо­моги.

3. Помічник має право вчиняти дрібні побутові правочини в інтересах особи, яка потребує допомоги, відповідно до наданих йому повноважень.

4. Помічник представляє особу в органах державної влади, органах вла­ди Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та ор­ганізаціях, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення.

Помічник може представляти фізичну особу в суді лише на підставі ок­ремої довіреності.

5.    Послуги помічника є оплатними, якщо інше не визначено за до­
мовленістю сторін.

6.   Помічник може бути у будь-який час відкликаний особою, яка потре­
бувала допомоги. У цьому разі повноваження помічника припиняються.

1. Помічник дієздатної фізичної особи є новим правовим інститутом. При­значення помічника — особлива форма піклування, відповідно до якої орган опіки та піклування на прохання повнолітньої дієздатної особи, яка не здатна за станом здоров'я самостійно здійснювати та захищати свої права і виконува­ти обов'язки, призначає йому помічника.

Помічник — особа, яка здійснює юридично значущі для підопічного дії на підставі договору доручення або договору управління майном, який укла­дається з підопічним.

За нормами шлюбно-сімейного законодавства України (статті 129, 138, 144 Кодексу про шлюб та сім'ю України) у випадках, вказаних у ч. 1 ко­ментованої статті, над дієздатними повнолітніми фізичними особами, які за станом здоров'я не могли самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, встановлювалося піклування (з певними обмеженнями). На сьо­годні відповідна норма залишилася в «Правилах опіки та піклування» (пункти 2.3, 4.5) та ст. 39 Закону України «Про основні засади соціального за­хисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 р. № 3721-ХИ (ВВР. - 1994. - № 4. - Ст. 18).

Помічник повнолітньої дієздатної особи, яка за станом здоров'я не може са­мостійно захищати свої права і виконувати свої обов'язки, може бути призна­чений лише на прохання останньої. За заявою особи, яка потребує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та піклування, що підтверд­жується відповідним документом. Помічником може бути тільки дієздатна фізична особа (див. коментар ст. ЗО ЦК). Наявність у особи, яка потребує допо­моги, дітей та інших родичів не є перешкодою для призначення їй помічника.

7*5-248

99

Книга перша. Загальні положення. Розділ II

Помічники надають регулярну допомогу особам, які за станом свого здо­ров'я (через важку хворобу, фізичні вади, похилий вік) не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, оберігають їх від зловживань з боку третіх осіб. Як правило, помічник призначається за місцем проживання підопічної особи.

Нагляд за діяльністю помічника здійснюють органи опіки та піклування за місцем проживання підопічного. Зі скаргою на дії помічника можуть зверну­тись як сам підопічний, так і будь-які інші особи в його інтересах (родичі, сусіди, працівники медичних та соціальних служб та ін.).

2. Призначений помічник має право на одержання пенсії, аліментів, за­робітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній особі, яка по­требує допомоги.

3. Помічник, який призначається для допомоги вказаній у ч. 1 коментованої статті особі, виступає тільки як помічник, порадник, людина, яка надає прак­тичну допомогу в побуті. Правочини, які спрямовані на задоволення побуто­вих потреб підопічного та його утримання (купівля продуктів харчування, одягу, лікарських препаратів, предметів домашнього ужитку тощо), помічник здійснює за погодженням з підопічним або за його фактичним дорученням. На зазначені цілі, як правило, використовуються доходи підопічного (пенсія, соціальні допомоги, аліменти та ін.).

Підопічний, який є повністю дієздатним, має право здійснювати будь-які правочини та інші юридично значущі дії. При цьому погодження своїх дій з помічником, як це було раніше з піклувальником, не вимагається. Свою допо­могу помічник може здійснювати на підставі договору доручення (стат­ті 1000-1010 ЦК) або договору управління майном (статті 1029-1044 ЦК), який укладається з самим підопічним — власником майна.

4.       У разі потреби помічник представляє особу в органах державної влади,
органах влади АРК, органах місцевого самоврядування та організаціях, діяль­
ність яких пов'язана з обслуговуванням населення.

У суді помічник може представляти фізичну особу лише на підставі окре­мої довіреності.

5. За свої послуги помічник може отримувати плату, якщо інше не визначе­но домовленістю сторін.

6. Повноваження помічника припиняються на вимогу особи, для допомоги якій його було призначено. Для припинення повноважень помічника необ­хідним є спеціальне рішення відповідного органу опіки та піклування.

Законодавством не встановлено інших підстав звільнення помічника від виконання своїх обов'язків з надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків. Слід розуміти, що призначити особу помічником дієздатній фізичній особі, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, можна лише за умови її згоди на це. Добровільне прийняття обов'язків помічника не може бу­ти підставою виконання цих обов'язків примусово. Отже, помічник повинен мати право відмовитися від здійснення своїх обов'язків піклування за наяв­ності поважних причин, які роблять неможливим подальше здійснення цих обов'язків. Поважними причинами при цьому можуть бути хвороба, зміна майнового, сімейного стану, складу сім'ї, зміна місця роботи, яку важко поєд­нувати з допомогою підопічному, віддаленість місця проживання, відсутність

100

Стаття 79

взаєморозуміння з підопічним тощо. Повноваження помічника також можуть припинятися при поміщенні підопічного до лікувального закладу або закладу соціального захисту населення, при неналежному виконанні обов'язків, у тому числі використання статусу помічника з корисливою метою.

Стаття 79. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування

1.   Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому
числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.

2.    Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до
відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або
до суду.

1. Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду. Зокрема, відповідно до ч. З ст. 37 ЦК відмова піклувальника дати згоду на вчинення пра-вочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

Крім звернення за захистом своїх порушених прав до органу опіки та піклу­вання або суду, дитина відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону ди­тинства» вправі особисто звернутися до служби у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді, інших уповноважених органів за захис­том своїх прав, свобод і законних інтересів.

Невиконання або зловживання опікунськими правами карається відповід­но до норм адміністративного та кримінального права.

Так, відповідно до Закону України «Про органи і служби у справах непо­внолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 р. № 20/95-ВР (ВВР. — 1995. — № 6. — Ст. 35) суди повинні розглядати справи про адміністративну відповідальність опікунів (піклувальників) непо­внолітніх за невиконання ними своїх обов'язків щодо виховання і навчання дітей; щодо інших питань, пов'язаних з особистими житловими і майновими правами неповнолітніх. При судах створюється інститут судових вихователів для здійснення контролю за виконанням рішень щодо неповнолітніх, який діє згідно з «Положенням про судових вихователів», затвердженим спільним на­казом Верховного Суду України, Мін'юсту, Міністерства освіти України від 15 листопада 1995 р. № 478/63/7/5. Відповідно до п. 13 Положення судові ви­хователі мають право: перевіряти умови виховання неповнолітніх за місцем проживання, навчання або роботи, контролювати їх витрати, поведінку; попе­реджувати опікунів (піклувальників) про відповідальність за неналежне вихо­вання та відсутність контролю за поведінкою неповнолітніх. Повідомляти за місцем роботи опікунів (піклувальників) про незадовільне виконання ними обов'язків з виховання дітей; вносити пропозиції відповідним органам про не­обхідність вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності опікунів (піклувальників), припинення*отгки4"««#у

'аяМика- ШШ Шз& ВйШУ, Що«^yAHT?# тЙжФй Я Шлій*»' і ' к. 20405147 Bx.Nb

Відповідно до ст. 166 КК злісне невиконання оп-руна^и ^А ми встановлених законом обов'язків по догляду за до якої встановлена опіка чи піклування, у разі спр

101

—._Р

Книга перша. Загальні положення. Розділ II

карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Використання опіки чи піклування з корисливою ме­тою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна то­що) карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років (ст. 167 КК).

2. Рішення органів опіки та піклування про призначення або звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших пи­тань опіки і піклування можуть бути оскаржені зацікавленими особами чи оп­ротестовані прокурором у встановленому законом порядку.

102

Підрозділ 2 ЮРИДИЧНА ОСОБА

Глава 7 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСОБУ

Стаття 80, Поняття юридичної особи

1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у вста­ новленому законом порядку.