Тема: поточні витрати підприємства

1. Витрати промислового підприємства поділяються на прямі та непрямі за:

a) економічним характером витрат;

b) ступенем їх однорідності;

c) способом обчислення на одиницю продукції;

d) реакцією витрат на зміну обсягу виробництва.

2. Витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, називаються:

a) змінними;

b) постійними;

c) прямими;

d) непрямими.

3. Змінні витрати - це:

a) витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом певного різновиду продукції;

b) витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виробленої продукції;

c) витрати, які прямо обчислюються на одиницю продукції;

d) витрати, які не можна безпосередньо обчислити на окремий різновид продукції;

e) витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виробленої продукції.

4. Показник граничних витрат використовується при:

a) аналізі доцільності зміни обсягу виробництва продукції;

b) прогнозуванні величини витрат;

c) обліку та аналізі витрат;

d) плануванні величини витрат.

5. Витрати виробництва на підприємстві складаються із:

a) заробітної плати, амортизаційних відрахувань, вартості матеріалів, накладних витрат;

b) податків, заробітної плати, амортизаційних відрахувань, підприємницького прибутку;

c) відсотків по кредитам, заробітної плати, податку з прибутку, амортизаційних відрахувань;

d) витрат на відрядження і представницьких витрат, вартості матеріалів, податку з прибутку.

6. Від обсягу виробництва не залежать:

a) змінні витрати;

b) валові витрати;

c) постійні витрати;

d) середні валові витрати;

e) правильної відповіді немає.

7. За єдністю складу (однорідністю) витрати бувають:

a) прямі та непрямі;

b) одноелементні та комплексні;

c) виробничі, цехові, технологічні, загальні;

d) поточні, довгострокові, одноразові.

8. Дегресуючі витрати:

a) зростають в більшій мірі, ніж обсяг виробництва;

b) зростають повільніше, ніж обсяг виробництва;

c) змінюються прямо пропорційно обсягу вироб­ництва;

d) різнорідні за складом і охоплюють кілька елементів витрат.

9. Які витрати не є одноелементними:

a) заробітна плата;

b) сировина та матеріали;

c) паливо та енергія;

d) загальновиробничі;

e) адміністративні.

10. Класифікація витрат на виробництво за економічними елементами витрат є основою для:

a) розрахунку собівартості конкретного виду продукції;

b) упорядкування кошторису витрат на виробництво;

c) обчислення витрат на матеріали;

d) визначення витрат на заробітну плату;

e) встановлення ціни виробу.

11. Розподіл витрат на постійні та змінні здійснюється з метою:

a) прогнозування прибутку;

b) визначення критичного обсягу реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність;

c) розрахунку цехової, виробничої та повної собівартості;

d) правильні відповіді a) і b);

e) усі відповіді правильні.

12. Виробнича собівартість продукції включає:

a) усі витрати одного виробничого підрозділу на виробництво продукції;

b) усі витрати підприємства на виробництво продукції;

c) усі витрати підприємства на виробництво продукції плюс витрати на її реалізацію;

d) усі відповіді неправильні.

13. До адміністративних витрат не належать:

a) витрати, пов’язані з управлінням підприємством;

b) витрати на утримання та експлуатацію основних фондів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення;

c) витрати на обслуговування виробничого процесу;

d) податки, збори та інші обов’язкові платежі;

e) витрати, пов’язані з транспортуванням і страхуванням продукції;

f) витрати, пов’язані з професійною перепідго­тов­кою працівників апарату управління.

14. Величина відрахування на соціальні потреби обчислюється:

a) у встановлених нормах залежно від величини основної зарплати;

b) у встановлених нормах залежно від величини тарифного заробітку;

c) у встановлених нормах залежно від величини додаткової зарплати;

d) у встановлених нормах залежно від витрат на оплату праці.

15. Відрахування на соціальні потреби не включають виплати:

a) на пенсійне страхування;

b) виплати у фонд соціального страхування в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

c) виплати у фонд страхування від нещасного випадку на виробництві та проф. захворювань;

d) виплати у фонд Чорнобиля;

е) виплати у фонд соц. страхування на випадок безробіття.

16. За валовою продукцією обчислюється:

a) виробнича собівартість;

b) повна собівартість;

c) прибуток від реалізації продукції;

d) усі відповіді правильні.

17. Собівартість валової продукції відрізняється від кошторису виробництва на величину:

a) витрат, які не включаються у виробничу собівартість продукції;

b) залишків витрат майбутніх періодів і майбутніх платежів;

c) залишків незавершеного виробництва за собі­вартістю;

d) правильні відповіді a) і b);

e) усі відповіді правильні.

18. Собівартість валової продукції відрізняється від виробничої собівартості товарної продукції на величину:

a) витрат, які не включаються у виробничу собівартість продукції;

b) залишків витрат майбутніх періодів і майбутніх платежів;

c) залишків незавершеного виробництва за собівартістю;

d) позавиробничих витрат;

e) усі відповіді правильні.

19. Виробнича собівартість товарної продукції відрізняється від повної собівартості товарної продукції на величину:

a) витрат, які не включаються у виробничу собівартість продукції;

b) залишків витрат майбутніх періодів і майбутніх платежів;

c) залишків незавершеного виробництва за собівартістю;

d) позавиробничих витрат;

e) усі відповіді правильні.

20. Технологічна собівартість - це:

a) виробнича собівартість + частина постійних витрат, не пов’язаних з виробництвом, які умовно віднесені на даний вид продукції;

b) повна собівартість готової продукції + витрати, пов’язані з доставкою продукції споживачу;

c) витрати на сировину, матеріали і енергію, що витрачені у виробничому процесі; витрати на оплату праці з відрахуваннями, ВУЕУ;

d) виробнича собівартість + витрати, що пов’язані з управлінням.

21. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) не включаються:

a) прямі матеріальні витрати;

b) прямі витрати на оплату праці;

c) інші прямі витрати;

d) витрати на збут і реалізацію продукції;

е) загальновиробничі витрати.

22. Собівартість товарної продукції можна визначити:

a) синтетичним способом;

b) пофакторним методом;

c) як суму попередньо визначеної собівартості окремих виробів;

d) усі відповіді правильні.

23. Процес визначення обсягу і структури питомих операційних витрат на виробництво і реалізацію окремих видів продукції називається:

a) калькулюванням собівартості продукції;

b) управлінням витратами;

c) обліком та аналізом витрат;

d) нормуванням витрат.

24. Процес цілеспрямованого формування витрат за місцем виникнення і різновидами продукції при постійному контролі їхнього рівня та стимулюванні зниження називається:

a) калькулюванням собівартості продукції;

b) управлінням витратами;

c) обліком та аналізом витрат;

d) нормуванням витрат.

25. Калькулювання — це:

a) обчислення собівартості валової продукції;

b) обчислення собівартості окремих виробів;

c) обчислення собівартості товарної продукції;

d) обчислення собівартості реалізованої продукції.

26. За яким методом не здійснюється розподіл комплексних статей витрат:

a) пропорційно основній зарплаті робітників;

b) пропорційно обсягу виробництва;

c) пропорційно поточним витратам;

d) виходячи з витрат на одну годину експлуатації машин за встановленими нормами.

 

Тема: ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ: ПОКАЗНИКИ ТА МЕТОДИ ЇЇ ОЦІНКИ

1. Корисність будь-яких товарів відбиває їх:

a) вартість;

b) споживча вартість;

c) якість;

d) відновна вартість;

e) правильні відповіді a) і d).

2. Якість продукції як економічна категорія характеризує:

а) міру задоволення певної потреби, яка виявляється у споживанні;

b) ефективність споживання матеріальних і трудових ресурсів, затрачених на виробництво товару;

с) сукупність техніко-експлуатаційних характерис­тик виробу;

d) сукупність властивостей виробу, що зумовлюють його придатність задовольняти певні потреби споживачів.

3. Недостатній рівень якості продукції породжує такі негативні економічні наслідки:

а) додаткові витрати на ремонт технічних засобів, виправлення браку;

b) витрати на проведення заходів для очищення водного басейну;

с) зниження темпів росту добробуту населення;

d) втрати від передчасного виходу з ладу комунікаційних систем;

e) втрати від невиправного браку;

f) витрати на оздоровлення населення, яке працює на екологічно несприятливій території.

4. Абсолютний рівень якості продукції визначається шляхом:

а) обчислення певних показників якості та їх порівняння з відповідними показниками аналогів;

b) визначення якісних показників продукції без їх порівняння з показниками аналогічних виробів;

с) визначення показників якості продукції по підприємству в цілому у звітному періоді;

d) обчислення одиничних показників якості.

5. Оптимальний рівень якості продукції характеризує:

а) якість продукції з урахуванням впровадження майбутніх досягнень у галузі науки, техніки і передових технологій;

b) мінімальну суму витрат на виробництво продукції;

с) мінімальну величину загальних суспільних витрат на виробництво і споживання продукції;

d) рівень задоволення потреб споживачів;

e) рівень якості, за якого поточні витрати на експлуатацію виробу є мінімальними.

6. Показники, що оцінюють якість усієї сукупності продукції підприємства, в економічній теорії називають:

a) одиничними;

b) комплексними;

c) диференційованими;

d) загальними;

e) правильна відповідь відсутня.

7. Абсолютний рівень якості продукції:

a) це рівень якості, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції є мінімальною;

b) визначається шляхом обчислення вибраних показників якості без порівняння їх з відповідними показниками аналогічних вітчизняних і зарубіжних зразків виробів;

c) це оцінка якості, що враховує пріоритетні напрями і темпи розвитку науки і техніки;

d) відображає ступінь відповідності певного виробу сучасним вітчизняним і зарубіжним вимогам;

8. Рівень якості, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції за певних умов її споживання є мінімальною, називається:

a) абсолютним рівнем якості;

b) відносним рівнем якості;

c) перспективним рівнем якості;

d) оптимальним рівнем якості.

9. Показники якості виробництва продукції характеризують:

a) рівень дефектності продукції;

b) відповідність готового виробу вимогам нормативно-технічної документації;

c) технічний рівень продукції;

d) естетичні властивості виробу.

10. Яка група показників якості продукції відображає ступінь використання винаходів при проектуванні виробів:

a) показники призначення;

b) економічні показники;

c) ергономічні показники;

d) патентно-правові показники?

11. Показник якості продукції, що відображає ступінь економічних вимог виробництва продукту продуцентом і придбання його споживачем – це:

a) рівень експлуатаційних витрат часу та фінансових коштів;

b) термін безаварійної роботи;

c) виразність та оригінальність форми;

d) коефіцієнт патентної чистоти.

12. Властивість виробу виконувати свої функції при збереженні експлуатаційних показників у встановлених межах протягом певного періоду характеризує його:

a) продуктивність;

b) надійність;

c) довговічність;

d) ремонтопридатність.

13. Довговічність — це:

a) властивість виробу тривалий час зберігати свою працездатність;

b) властивість виробу виконувати свої функції при збереженні експлуатаційних показників у встановлених межах;

c) можливість швидкого виявлення та усунення дефектів;

d) здатність виробу бути виділеним споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку;

14. Показники, які оцінюють якість усієї сукупності продукції підприємства, називаються:

a) загальними показниками якості;

b) комплексними показниками якості;

c) одиничними показниками якості;

d) диференційованими показниками якості.

15. Комплексні показники якості продукції:

a) характеризують будь-яку властивість одиниці продукції;

b) відображають декілька властивостей одиниці продукції одночасно;

c) оцінюють якість усієї сукупності продукції підприємств.

16. Якість продуктів харчування характеризується такими показниками:

a) калорійність і термін зберігання придатними для споживання;

b) продуктивність, потужність і довговічність;

c) міцність і зовнішній вигляд;

d) еластичність і вологостійкість.

17. Контроль якості, який здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях шляхом проведення випробувань, аналізів, називається:

a) активним;

b) стаціонарним;

c) статичним;

d) змінним.

18. Контроль якості, що здійснюється безпосередньо в ході тех­нологічного процесу вироблення виробу за допомогою спеціальних пристроїв, називається:

a) стаціонарним;

b) активним;

c) вхідним;

d) вихідним;

e) пасивним.

19. Об'єктивний метод означає:

a) оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробовувань;

b) оцінку рівня якості, що базується на порівнянні оди-ничних виробів-еталонів, або ж за базовими показниками стандартів;

c) оцінку рівня якості, що ґрунтується на результатах аналізу сприймання органами чуттів людини, без застосування технічних вимірювальних і реєстраційних засобів;

d) оцінку рівня якості, що полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу;

e) усі відповіді неправильні.

20. Метод оцінки рівня якості, що ґрунтується на результатах аналізу сприймання органами чуття людини без застосування технічних вимірювальних і реєстраційних засобів, називається:

a) об'єктивним методом;

b) органолептичним методом;

c) комплексним методом;

d) статичним методом.

21. Серед перелічених виберіть показники, які характеризують окремі властивості виробу:

а) клас автомобіля;

b) калорійність кондитерських виробів;

с) ціна пальто;

d) коефіцієнт сортності продукції;

e) потужність обладнання;

f) сорт борошна;

g) дизайн упаковки.

22. Економічні показники якості продукції відображають:

а) співвідношення ціни виробу і цін на аналогічні товари виробників-конкурентів;

b) кількість спожитих матеріальних ресурсів на виріб;

с) період повного спрацювання виробу;

d) граничну корисність продукції;

e) міру економічної вигоди виробництва продукції та її придбання (експлуатації).

23. Стандартизація продукції-це:

а) процес оцінки якості продукції;

b) встановлення відповідності якості продукції міжнародним вимогам;

с) визначення кола споживачів продукції;

d) комплекс норм, вимог і правил до якості продукції;

e) підготовка проектної документації на продукцію.

24. Національним органом, що здійснює і координує роботу із сертифікації продукції в Україні, є:

a) Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації;

b) Державна комісія при Уряді України із стандартизації, метрології та сертифікації;

c) Державна палата з сертифікації та стандартизації України;

d) відповіді a) і b) правильні.

25. Сертифікат продукції— це документ, який:

a) потрібен лише для захисту права власності на продукцію;

b) дозволяє купувати продукцію;

c) засвідчує рівень якості продукції;

d) надається покупцеві під час продажу продукції;

e) передбачає реалізацію на біржі через певний час за певною ціною.