Дати докладну характеристику лінійному, масивному, лінійно-масивному та змішаному стилю квіткових композицій.

Дати докладну характеристику лінійному, масивному, лінійно-масивному та змішаному стилю квіткових композицій.

Приступаючи до складання квіткової композиції необхідно розв’язати в якому стилі вона буде виконана.

Згідно із просторовою характеристикою композиції_; тобто співвідношень порожнеч і рослинного матеріалу в межах візуальний границь композиції, розрізняють наступні стилі:

ü лінійний

ü масивний

ü лінійно-масивний

ü змішаний

Лінійний стиль - наявність вільного місця в межах границь композиції є основною вимогою. Використовується винятково, або майже винятково, формотворний рослинний матеріал.

Стиль зародився на Сході, його основні правила були сформульовані в Китаї більш тисячі років тому. Основною ознакою композицій у лінійному стилі - скупе використання рослинного матеріалу. Відмінність стилю полягає в тому, що кожний елемент композиції має значення сам по собі, а загальне враження від композиції залежить від того, яким чином обіграється простір між лінійним матеріалом. Сама назва стилю вказує на те, що в ньому робиться акцент на лінії, а не на заповнення простору.

У лінійному стилі виконуються:

ü квіткові композиції в стилі Ікебана;

ü вертикальні композиції;

ü композиції у вільному стилі;

ü абстрактні композиції.

Масивний стиль - у межах візуальних границь композиції немає або майже немає вільного місця.

Стиль виник у Європі, в епоху Ренесансу. Найбільш повний розвиток одержав у викторианский період. У масивного стилю є кілька відмітних рис:

ü композиції як правило об'ємні;

ü формотворний рослинний матеріал має кістяк з вертикального стебла й декількох бічних;

ü контурні обриси більш-менш щільно заповнюють квітковим матеріалом; як правило в композиції не виділяють фокусної крапки, намагаючись добитися плавного переходу між елементами.

У масивному стилі становлять:

ü букет у вазі (щільний з масовим застосуванням квіткового матеріалу);

ü композиції трикутної симетричної й ассиметричной форми;

ü сферичні й напівсферичні композиції;

ü візантійський конус (із сухоцвітів, штучних квітів і плодів);

ü пірамідальні композиції.

Лінійно-масивний стиль - у межах візуальних границь композиції є вільне місце - тільки частина простору між контурними елементами заповнена квітами й стафажем.

У цьому стилі складаються:

ü композиції трикутної симетричної й ассиметричной форми;

ü напівмісячні композиції;

ü S- Образні композиції;

ü композиції трикутної, горизонтально-витягнутої форми;

ü віялові композиції;

ü формально-лінійні утворення

Змішаний стиль - до цього стилю відносяться композиції, які не можна віднести до жодного з вище згаданих стилів або такі в якій присутні риси двох або трьох стилів. Це дуже різнорідна група:

1. Деякі композиції в змішаному стилі розрізняють по розміру, а не по способу розташування квіткового матеріалу. Сюди ставляться дуже маленькі, невеликі й монументальні композиції.

2. Композиції в яких рослинний матеріал не виходить із однієї загальної крапки (пейзажні, паралельні композиції, композиції Вегетатив).

3. До цієї групи ставляться - масивні композиції, композиції, композиції незвичайної форми - круглі вінки, довгасті гірлянди, напівгірлянди, декоративні дерева, у яких у контейнері закріплюють тільки стовбур композиції порт-эк-флер".

 

III. ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ КОМПОЗИЦІЇ ІЗ ЖИВИХ КВІТІВ

 

Дати докладну характеристику лінійному, масивному, лінійно-масивному та змішаному стилю квіткових композицій.

Приступаючи до складання квіткової композиції необхідно розв’язати в якому стилі вона буде виконана.

Згідно із просторовою характеристикою композиції_; тобто співвідношень порожнеч і рослинного матеріалу в межах візуальний границь композиції, розрізняють наступні стилі:

ü лінійний

ü масивний

ü лінійно-масивний

ü змішаний

Лінійний стиль - наявність вільного місця в межах границь композиції є основною вимогою. Використовується винятково, або майже винятково, формотворний рослинний матеріал.

Стиль зародився на Сході, його основні правила були сформульовані в Китаї більш тисячі років тому. Основною ознакою композицій у лінійному стилі - скупе використання рослинного матеріалу. Відмінність стилю полягає в тому, що кожний елемент композиції має значення сам по собі, а загальне враження від композиції залежить від того, яким чином обіграється простір між лінійним матеріалом. Сама назва стилю вказує на те, що в ньому робиться акцент на лінії, а не на заповнення простору.

У лінійному стилі виконуються:

ü квіткові композиції в стилі Ікебана;

ü вертикальні композиції;

ü композиції у вільному стилі;

ü абстрактні композиції.

Масивний стиль - у межах візуальних границь композиції немає або майже немає вільного місця.

Стиль виник у Європі, в епоху Ренесансу. Найбільш повний розвиток одержав у викторианский період. У масивного стилю є кілька відмітних рис:

ü композиції як правило об'ємні;

ü формотворний рослинний матеріал має кістяк з вертикального стебла й декількох бічних;

ü контурні обриси більш-менш щільно заповнюють квітковим матеріалом; як правило в композиції не виділяють фокусної крапки, намагаючись добитися плавного переходу між елементами.

У масивному стилі становлять:

ü букет у вазі (щільний з масовим застосуванням квіткового матеріалу);

ü композиції трикутної симетричної й ассиметричной форми;

ü сферичні й напівсферичні композиції;

ü візантійський конус (із сухоцвітів, штучних квітів і плодів);

ü пірамідальні композиції.

Лінійно-масивний стиль - у межах візуальних границь композиції є вільне місце - тільки частина простору між контурними елементами заповнена квітами й стафажем.

У цьому стилі складаються:

ü композиції трикутної симетричної й ассиметричной форми;

ü напівмісячні композиції;

ü S- Образні композиції;

ü композиції трикутної, горизонтально-витягнутої форми;

ü віялові композиції;

ü формально-лінійні утворення

Змішаний стиль - до цього стилю відносяться композиції, які не можна віднести до жодного з вище згаданих стилів або такі в якій присутні риси двох або трьох стилів. Це дуже різнорідна група:

1. Деякі композиції в змішаному стилі розрізняють по розміру, а не по способу розташування квіткового матеріалу. Сюди ставляться дуже маленькі, невеликі й монументальні композиції.

2. Композиції в яких рослинний матеріал не виходить із однієї загальної крапки (пейзажні, паралельні композиції, композиції Вегетатив).

3. До цієї групи ставляться - масивні композиції, композиції, композиції незвичайної форми - круглі вінки, довгасті гірлянди, напівгірлянди, декоративні дерева, у яких у контейнері закріплюють тільки стовбур композиції порт-эк-флер".