Тема. Економічні потреби та інтереси.

1. Вплив прогресу на виробництво, людину.

2. Потреби та економічні інтереси.

3. Закон зростання потреб.

Література:

1. Розд. 10,12.

3. Тема 2.

електронний посібник - «Портфель знань студента»

 

Потреба - необхідність людей у життєвих благах. Або необхідність в чому-небудь об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, нації, суспільства в цілому. Це внутрішній збудник активності. Повніше економічні потреби можна визначити як ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної ді­яльності для забезпечення власного добробуту та добробуту чле­нів родини.

Потреби – необхідні умови існування людини, нестача чого-небудь, що треба задовольнити. Потреба – це економ. категорія, що відбиває ставлення до людей, їх поведінку до умов їх життєдіяльності.

Економічні потреби тісно пов’язані з виробництвом. Розвиток потреб сприяє розвиткові виробництва, а виробництво сприяє розвиткові потреб.

Ієрархія потреб: фізіологічні потреби, потреби самозбереження, соціальні потреби, потреби в повазі і потреби в самоутвердженні.

Кожен крок в розвитку суспільства - це одночасно задоволення потреб на новому більш високому рівні.

За суб’єктами потреби поділяються: - індивідуальні; колективні; суспільні; домогосподарства; підприємства; держави; класів і груп;

За об’єктами: фізіологічні;матеріальні і духовні;першочергові і не першочергові;

За ступенем реалізації: абсолютні;дійсні;платоспроможні;

Дійсні економічні потреби — це потреби, що задовольняються за оптимальних розмірів виробниц­тва, у даному випадку — за значного недовантаження виробни­чих потужностей та армії безробітних. Фактичні економічні потреби виявляються у формі задоволення платоспроможного попиту. Вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення.

До фізіологічних потреб належать основні потре­би в товарах і послугах, без яких неможливе існування людини. Це певний набір продовольчих товарів (споживання яких забез­печує певну калорійність для працюючих та непрацюючих осіб) і товарів широкого вжитку.

До соціальних належать потреби в освіті, медичних послугах, соціальному страхуванні, вихованні дітей тощо.

До духовних відносять потреби людини у відвідуванні кіно, театру, картинних галерей, читанні художньої літератури, розвитку осо­бистості.

Отже, економічні потреби народжуються насамперед у ви­робництві, в процесі праці та пов'язані з ним.

Задоволення ж економічних потреб відбувається у спожи­ванні, яке відтворює і створює потребу. Завдяки економічним потребам відбувається органічний взаємозв'язок цілей.

Потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер.

Потреби пройшли 3 етапи:

- до 50-х років ХХ ст.. – матеріальні потреби;

- з 50-х років до 80-х рр.. – розвиток побутового обслуговування;

- з 80-х рр. - розвиток особистості.

Існує закон зростання потреб – невтомне бажання людей мати матеріальні блага і послуги, тобто задовольняти їх зростаючі потреби. Існують дві проблеми, що не вирішуються:

- закон зростаючих потреб;

- обмеження ресурсів.

Економічний інтерес – економ. мотив і стимул соціал. Дій людей, щодо задоволення потреб

Джерелом розвитку економіки є реалізація закону зростання потреб, сутність якого полягає в суперечності між розвитком продуктивних сил, розширенням обміну, що сприяє появі нових потреб і обсягом та структурою споживання, які не відповідають новій системі потреб.

Об 'єктивний закон зростання потреб відображує безперервне зростання маси і різноманітності споживних вартостей в результаті зростання продуктивних сил. Це призводить до зміни структури виробництва і витіснення існуючих потреб новими. Розвиток продуктивних сил, міжнародний поділ праці, спеціалізація сприяють економічному зближен­ню народів різних країн, що веде до збільшення продуктів праці, а отже, до появи нових потреб.

Закон зростання потреб — закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між розвитком продуктивних сил, відносин економічної власності, з одного боку, і досягнутим рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), а та­кож зростанням потреб суспільства, їх кількісно-якісним зрос­танням і вдосконаленням — з другого.