Соціально-економічне становище селян

 

Соціальне положення	Економічне становище
Кріпаки	- панщина (4-6 днів на тиждень), «уроки»; - додаткові повинності (будівельні дні, підводні дні); - натуральний та грошовий оброки; - місячина; - рекрутчина
Державні селяни (17 розрядів)	- оброк (40% річного доходу); - земські та мирські збори; - повинності (гужова, шляхова, будівельна)
Військові поселенці (1810 – 1857 рр.)	- довічна військова повинність; - сільськогосподарська повинність

 

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

 

Риси розвитку	Особливості розвитку
занепад поміщицьких мануфактур	поширення купецького капіталу, мануфактур з вільнонайманими робітниками
застосування парових двигунів	промисловий переворот (30-40-і роки – 60-70-і роки ХІХ ст.)
поширення фабрик та заводів	суконна, тютюнова, склодувна, фаянсова, фарфорова, паперова, харчова, цукрова, військова, суднобудівельна галузі
поява машинобудування	видобувна, металургійна, паливної галузі (Донбас)
зміна суспільної структури	нові соціальні верстви: підприємці (Яхненки, Симиренки, Терещенко, Харитоненко, Федоренки, Кандиба), наймані робітники
урбанізація (11% населення)	Одеса (114 тис.), Київ (71 тис.), Бердичів (54 тис.), Харків (50 тис.), Олександрівськ, Катеринослав, Херсон, Маріуполь, Миколаїв

 

 

ТОРГІВЛЯ

Особливості	Внутрішня	Зовнішня
Товари	хліб, ремісничі вироби, худоба, цукор, реманент (плуги, коси)	зерно, вовна, цукор, мед, віск, риба
Центри	Ярмарки: - Контрактовий (Київ); - Введенський (Суми); - Хрещенський, Троїцький, Успенський, Покровський (Харків); - Петропавлівський (Катеринослав); - Іллінський (Ромни); - Онуфріївський (Бердичів)	Порти: - азовські (Маріуполь, Бердянськ); - чорноморські (Одеса, Миколаїв, Херсон)
Транспорт	- гужовий (вози) Þчумакування; - річковий (пароплави) ÞДніпровська судноплавна компанія	- гужовий (вози) Þчумакування; - річковий, морський (пароплави)
Значення	формування загальноросійського внутрішнього ринку	розширення торгівельних зв’язків з Німеччиною, Францією, Австрією, Чехією, Угорщиною

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

 

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

 

	Риси розвитку	Особливості розвитку
Занепад феодально-кріпосницької системи	екстенсивний шлях виробництва	посилення експлуатації селян (панщина, рента, пропінація, сервітут, «урізання» селянських наділів, шарварок)
неефективне господарювання	застарілі засоби ведення господарства, рутинний стан техніки, відстала система рільництва
зниження прибутків поміщиків	зростала заборгованість поміщиків іноземцям (німцям, угорцям, румунам)
Розвиток ринкових відносин	інтенсивний шлях виробництва	нові форми господарювання: наукові правила сівозміни, добрива, вдосконалені знаряддя праці (плуги, молотарки, віялки)
поглибилося розшарування селян	зубожілі селяни (малоземельні, безземельні) ставали найманими робітниками
розшарування поміщиків	поміщики засновували підприємства, які переробляли сільськогосподарську продукцію
оренда поміщицьких земель	іноземці (німці, угорці, румуни) використовували вільнонайману працю на селі

 

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ

 

Риси розвитку	Особливості розвитку
занепад поміщицьких мануфактур	поширення купецького капіталу (німці, угорці, румуни), мануфактур з вільнонайманими робітниками
застосування парових двигунів	промисловий переворот (40-50-і роки – 70-90-і роки ХІХ ст.)
поширення фабрик та заводів	суконна, тютюнова, склодувна, фаянсова, фарфорова, лісова галузі
поява машинобудування в Австрії	видобувна, залізорудна, металообробна, сірчана галузі
зміна суспільної структури	нові соціальні верстви: підприємці (німці, угорці, румуни), наймані робітники
урбанізація	56 міст, 138 містечок, Львів (70 тис.) – адміністративно-промисловий центр

 

 

ТОРГІВЛЯ

Товари	деревину, сировину, полотно, продукти, худобу, промислові вироби
Центри	ярмарки, базари
Транспорт	гужовий (вози)
Значення	аграрно-сировинний придаток Австрійської імперії