Елемент інтеграції:«Козак Мамай»,«Народження пісні» Михай-

ЛаДерегуса.

Основні поняття: «елегія».

Тип уроку: урок поглиблення теми

Обладнання: музичний інструмент, ноти,фонохрестоматія, програвач, ілюстрації, портрети композиторів, підручники.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід

(«Сіяв мужик просо» у. н. п.)

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Музичне вітання.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Музика завжди грала в житті українців важливу роль, тому про неї часто згадується в піснях і казках. Багато століть існують і музичні інструменти.

• Які українські народні інструменти ви знаєте?

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Народні інструменти поділяються на три групи:

Струнні Духові Ударні й шумові

Струнні інструменти

Кобза-бандура є символом української музичної культури. Кобза — дуже давній інструмент, який веде своє походження від давньоруських гуслів. Подивіться зображення гуслів і кобзи, порівняйте їх. Із часом кобза дещо змінилася, її стали називати бандурою (порівняти кобзу і бандуру за зо-

браженням). Граючи, виконавець защипує струни пальцями,тому інструмент називається струнним щипковим.

Кобза була популярною у козаків.

Елемент інтеграції Розглянемо репродукцію народної картини «Козак Мамай». Народними називали картини непрофесійних художників, які любили малювати, але не вважали свої твори мистецтвом і ніколи не підписували картини своїм ім’ям. Козак Мамай символізував образ на-

родного захисника. Поряд із ним завжди були 4 речі: шабля, люлька, кобза, вірний кінь. Про козаків говорили: «Стріляли, співали, на кобзах грали».

Елемент інтеграції

Розглянемо репродукцію картини українського художника М. Дерегуса «Народження пісні», На ній ми бачимо, що козаки зазвичай брали в походи кобзу, що пісня завжди була з ними.

Запитання:

— Чому, на вашу думку, картина називається «Народження пісні»?

— Про що буде пісня, що народжується в душі козака?

Прочитаємо рядки Ольги Свиридюк:

Душа України — в бандурі.

Під пальцями струни стріпнуться,

Чи то соловейком заллються,

Чи, може, зітхнуть похмуро…

Слухання. «Елегія» М. Лисенка

Елегія — це твір задумливого, сумного характеру.

Музика «Елегії» М. Лисенка у виконанні на бандурі розкриває багату палітру почуттів, різні емоції людини: від суму і задумливості до схвильованості й відчаю. Відчувається схожість між двома образами — музичним і живописним («Народження пісні»). В „Елегії” ряд широких мелодичних хвиль приводить до кульмінації – драматичного спалаху. Ці нагнітання, як і наступні хвилі – спади, виростають з однієї дуже виразної мелодичної фрази.

Розспівування. М. Ведмедеря. «Край калини»

Виконання пісні „Сіяв мужик просо” з рухами

Вчитель Цимбали — струнний ударний інструмент, поширений

в багатьох народів. Дерев’яними паличками музикант вдаряє по струнах. Іноді цимбали ставлять на спеціальні ніжки, але вішають за ремінь на шию.

Струнні смичкові інструменти

Скрипка грає ледь не головну роль у народних ансамблях. Вона оспівана у багатьох казках і піснях. У селах завжди були свої віртуози-скрипалі.

Басоля — струнний смичковий інструмент, схожий на віолончель. Вона часто входила до складу «троїстих музик» (разом з цимбалами та скрипкою), на ній виконували партію баса.

Духові інструменти

Сопілка — духовий інструмент, що нагадує пастушу дудочку.

Сурма (дерев’яна труба) — була дуже поширена в Україні, козаки використовували її в походах. «В похід засурміли»,«Сурмачі кличуть» — говорили в народі.

Трембіта — духовий інструмент, поширений в Карпатах.

Здебільш на ньому грають під час вигону худоби на полонину. Голос трембіти — це голос Карпат, він звучить і в радості, і в горі. Довжина трембіти сягає 2,5–3 метри.

Волинку теж знають у багатьох країнах світу. Вважається, що в Україні цей інструмент спочатку поширився на Волині (звідки й назва). Іноді волинку називали дудою. Виготовляли дуду-волинку зі шкіри тварин, а в міх вставляли три трубки. Волинка також часто входила до складу народних музичних ансамблів.

Ударні інструменти

Бубон — дуже давній ударний музичний інструмент, без якого не обходиться жоден народний ансамбль, жодне свято.

Тулумбас чи литаври — ударний інструмент, схожий формою на

мідну чашу, яка обтягнута шкірою тварин. Козаки обов’язково брали його в похід. У Запорозькій Січі, ударяючи калатайками у литаври, козаків скликали на збір.

• Де в наш час можна почути голоси народних інструментів?

(Учні назвуть виступи фольклорних колективів у концертах

і по телебаченню, популярні нині етнофестивалі (напри-

клад, «Країна мрій» у Києві та багато інших у різних регі-

онах України).світлини

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

• Пригадайте відомі вам українські народні інструменти.

• У виконанні яких інструментів звучала музика на уроці?

• Створіть уявний ансамбль «троїстих музик». Імітуйте гру на музичних інструментах

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Вч. Сьогодні ми познайомилися з українськими народними інструментами і народними інструментальними ансамблями «троїстими музиками», навчилися розпізнавати за звучанням українські народні інструменти.

Усне оцінювання.

Урок 9 Вечірня пісня. Дата________________

Мета:

• навчальна: закріпити знання про види українських осінніх календарно-обрядових пісень,козацьких пісень, дум, авторів гімну України; надати знання про жанр ліричних пісень та жанр колискової пісні, познайомити учнів із творчістю Т.Г. Шевченко (його ліричною лінією в поезії)

• розвивальна: розвивати інтерес до народних пісень, вокально - хорові навички, вміння інтерпретувати музичний твір; образно мислити під час слухання музичних творів

- виховна - виховувати повагу та шану до української народної

музичної творчості познайомити учнів з жанром української народної пісні – колискова, лірична пісня;з творчістю вітчизняних та світових композиторів, які працювали в жанрі ліричної та колискових пісень(Я.Степового, О. Рибнікова)

Музичний матеріал: «Зоре моя вечірняя», вірші Тараса Шевченка, музика Якова Степового; У. н. п., «Ой ходить сон коло вікон»; Музика Олексія Рибнікова, вірші Вільяма Блейка (переклад С. Маршака), колискова «Сон» з к/ф «Казка про зоряного хлопчика».«Котику сіренький» у. н. п. (розучування);

Елемент інтеграції:М. Крюченко. Тихий вечір;

«Зоре моя вечірняя», вірші Тараса Шевченка