Класифікація ревматичної лихоманки, 2003 р.

Клінічні варіанти	Клінічні прояви	Закінчення	Стадії НК
основні	додаткові	КСВ*	ФВ*
Гостра ревматична лихоманка   Повторна ревматична лихоманка	Кардит Артрит Хорея Анулярна еритема Ревматичні вузлики	Лихоманка Артралгії Абдомінальний синдром Серозити	Одужання Хронічна ревматична хвороба: без вади серця; постзапальний крайовий фіброз клапанних стулок; вада серця	О І ІІ А ІІ Б ІІІ	О І ІІ ІІІ ІУ

*КСВ –класифікація Стражеско-Василенко

**ФК– функціональний клас (Нью-Йоркська асоціація кардіологів)

Функціональні класи стану кровообігу; (Нью-Йоркська асоціація кардіологів).

СНО — немає недостатності кровообігу;

СНІ — недостатність І стадії;

СН2 — недостатність II стадії;

СНЗ — недостатність III стадії.

СН4 — недостатність ІУ стадії

Згідно існуючоїої в нашій країні класифікації недостатності кровообігу Стражеска та Василенка прийнята дещо інша градація: СН О, СН 1, СН II А, СН IIБ, СНІII.

Класифікація хронічної СН за стадіями:
I стадія - початкових проявів. СН виникає тільки при навантаженні. На відміну від здорових людей період післядії більш тривалий.
II-А. Задишка, серцебиття, набряки при невеликому фізичному навантаженні, також під кінець дня. Зміни більше стійкі, однак після тривалого відпочинку зворотні.
II-Б. Всі симптоми виражені, виникають й у стані спокою, можуть зникати тільки при лікуванні.
III стадія незворотніх змін. Всі симптоми різко виражені в стані спокою. Цю стадію називають також циротичною стадією, тому що часто приєднуються цироз печінки: іноді називають кахексичною стадією.

Початок хвороби може бути гострим чи поступовим.

Визначення ступеня активності процесу (I, II, III) проводиться з урахуванням вираженості клініко-лабораторних проявів.

Гострий перебіг характеризується швидким розвитком ревматизму, полісиндромністю, яскравими клініко-лабораторними проявами, лихоманкою 38-39С. Ефект від призначеного етіотропного та протизапального лікування швидкий. Тривалість – 1,5-3 міс.

Підострий перебіг може (за початком) нагадувати гострий або характеризується більш повільним розвитком захворювання, менш вираженими клініко-лабораторними проявами (тривалість - 3-4міс).

Затяжний перебіг відрізняється помірними ознаками активності, торпідністю до проведеної терапії (тривалість - більше 5-6міс). Протиревматична терапія дає нестійкий ефект.

Латентний перебіг - це прихований, хронічний варіант захворювання з мінімальними або відсутніми ознаками неспецифічного запалення та переважанням гранулематозних реакцій. Діагноз встановлюється ретроспективно при виявленні сформованої вади серця, або вади, яка формується. За новію номенклатурою – це хронічна ревматична хвороба серця.

Безперервно-рецидивуючий перебіг на сьогодні переглянуто. За рекомендацією ВООЗ кожен рецидив - це новий епізод гострої ревматичної лихоманки.

Повторна ревматична лихоманка – новий епізод (але не рецидив першого), який проявляється переважно кардитом, рідше кардитом з поліартритом, дуже рідко – хореєю.

Недоцільною є градація на ступені активності, бо немає чітких, однозначних критеріїв, притаманних кожному ступеню активності. Це торкається і клінічних, і гострофазових показників.

Приклади клінічних діагнозів.

1. Гостра ревматична лихоманка: кардит (мітральний вальвуліт), мігруючий поліартрит, НКІ (ФК І) – І 01.1

2. Гостра ревматична лихоманка: хорея, НКО (ФКО) – І 02.9

3. Повторна ревматична лихоманка: кардит, поєднана мітральна вада серця, НКІІА (ФК ІІ) – І 01.1; І 05.2.

Диференціальний діагноз

Функціональна кардіопатія – наявність вегетативних розладів, нормальні лабораторні показники, пристуність хронічних вогнищ інфекцій.

Неревматичні кардити – зв‘язок із вірусними захворюваннями, стійкість кардіальних скарг, типові зміни на ЕКГ (порушення ритму, провідності.

Ідіопатичний пролапс мітрального клапана – ознаки дисплазії сполучної тканини, пролабує переважно задня стулка МК, стійкі серцеві зміни.

Інфекційний ендокардит - тривала інтермітуюча гарячка, септичний стан, «вегетації» на клапанах.

Природжена аномалія аортального клапана - підтвердження Ехо-КГ.

Суглобовий синдром: з реактивними артритами, ювенільними хронічними артритами, хворобою Лайма, лейкозом, непластичними процесами.

Мала хорея: з функціональними тіками, гіперкінезами при гіпертиреозі, пухлинами мозку, синдромом Туретта, хореєю Гентінгтона.

Принципи лікування ГРЛ

Й етап - стаціонар

1. Госпіталізація, ліжковий режим 3-4 тижні.

2. Раціональний харчовий режим: дієта №10: збалансованість, кількість білку не <1 г/кг, обмеження солі (при серцевій недостатності).

3. Медикаментозна терапія

ü Антибіотики з метою ерадикації збудника: бензилпеніцилін в/м 10 днів з переходом на дюрантні форми препарату (бензатин-бензилпеніцилін, екстенцилін, або ретарпен) – кожні 3-4 тижні:

ü При непереносимості пеніцилінів – макроліди

ü Або цефалоспорини.

ü Глюкокортикоїди (преднізолон, метіпред) – (при кардиті, серозитах): 0,5-1,0 мг/кг/добу протягом 4-6 тижнів з поступовим зменшенням дози по 5 мг кожні 10 днів

ü Нестероїдні протизапальні препарати:

ü При лікуванні хореї в основний лікувальний комплекс включати заспокійливі та снодійні препарати (новопасит, фенобарбітал, седуксен), вітаміни В₁, В₆.

ü При хронічній серцевій недостатності:

діуретики (фурасемід, верошпірон)

інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл)

b-адреноблокатори (карведилол, метопролол)

блокатори кальцієвих каналів (амлодипин)

серцеві глікозиди (дигоксин)

ü Симптоматична терапія

ü Санація хронічних вогнищ інфекції (зубного карієсу, гаймориту, тонзиліту та ін.)

Й етап – місцевий санаторій

3-й етап – диспансерне спостереження