Форми та методи психологічної корекції віктимної і поведінки особистості

 

Психологічна корекція віктимної поведінки передбачає зниження соціальної ізоляції та підтримку змін; зняття дії захисних механізмів (заперечення, раціоналізація), що підтримують проблему насильстві в сім'ї, навчання усвідомленню, оцінюванню своїх вчинків, розуміння своїх установок і емоцій, що асоціюються з насильницькою й образливою поведінкою, навчання висловлюванню негативних почуттів (гніву, образи), навчання усвідомленню особистої сили, особистих потреб і прав [2; 4; 29].

Досить вдалою є модель корекції віктимної поведінки, запропонована І.Короленко, яка передбачає звернення до свідомості клієнта через об'єктивне інформування про те, що відбувається з віктимною особистістю та до яких наслідків це призводить, тобто інтеграція інформації в свідомість клієнта [9]. Також одним з напрямків роботи може бути пошук соціопсихологічних факторів, які провокують розвиток віктимної поведінки, зокрема комплекс неповноцінності, який істотною мірою визначає життєву стратегію жертви.

Згідно з цим, ключовими напрямами психокорекційних програм роботи із жінками, які зазнають насильства в сім'ї, є такі: зміна Я-концепції, розвиток статево-рольової ідентичності, формування адаптивних установок, набуття ефективних комунікативних навичок, зняття узалежненості, підвищення самооцінки.

Ефективним етапом психокорекції віктимної поведінки є також використання індивідуальних консультативних стратегій: заочне консультування (яке проходить за принципом «телефону довіри» та має на меті надати емоційну підтримку, інформацією); очне консультування (яке передбачає психотерапевтичні зміни глибшого характеру, а саме: зміна моделей поведінки, стереотипів мислення, когнітивноїпомилок, ставлення до проблеми) [19].

Ефективними методами допомоги особистостям з віктимною поведінкою є також використання різних форм групової роботи, основними завданням якої є: універсалізація переживань, міжособистісне научіння, покращення емоційного стану, модифікація дисфункціональних або деструктивних думок і вироблення нових адаптаційних моделей поведінки, розвиток навичок самопізнання, саморозуміння, рефлексії, емоційної гнучкості, покращення соціальної адаптації. Група також сприяє особистісному зростанню, що є дуже важливим для особистостей з віктимною поведінкою: тут особистість піддається саморозкриттю та самодослідженню. Підтвердженням цього є наявність психотерапевтичних факторів, важливих для членів таких груп: згуртованість, навіювання надії, віра в можливість змін, універсалізація, альтруїзм, надання інформації, перенесення досвіду, міжособистісне научіння, розвиток комунікативних навичок, наслідувальна поведінка, катарсис [25].

Зазначенні фактори зумовлюють вибір для психокорекції психологічного стану осіб з віктимною поведінкою тренінгових програм, передбачають: розвиток навичок самопізнання, саморозуміння, рефлексії; зміни у ставленні до себе й інших; вироблення навичок саморегуляції; розвиток емоційної гнучкості для покращення соціальної адаптації учасників поглиблення досвіду психологічної інтерпретації інших людей [5].

Оскільки у свідомості осіб з віктимною поведінкою закріплюються моделі невпевненої, тривожної, агресивної поведінки, то ефективним методом втручання є проведення тренінгу асертивності (впевненості в собі), ключовим поняттям якого є «асертивність» (assertiveness) як відкритість у міжособистісних стосунках. З огляду на це, основними цілями тренінгу асертивності є: підвищення поінформованості про праваособистості; формування вміння розрізняти невпевнену, впевнену та агресивну поведінки; навчання вербальним і невербальним навичкам впевненої поведінки; формування вміння розпізнавати і захищати себе від маніпуляції; приймати рішення і нести відповідальність за їх наслідки [22].

Обрання індивідуальної короткострокової націленої психотерапії якодного з методів психологічної корекції зумовлений такими характеристиками: короткостроковістю, спрямованістю на конкретну проблему та чітким підходом до завершення. Короткострокову психотерапію використовують під час тривожних станів, депресивних реакцій, а також у роботі з людьми, які тривалий час проживають в умовах стресу. Фокусом психологічної корекції в роботі з віктимними особистостями, були почуття провини, низька самооцінка, безпорадність, підвищена тривожність, втрата соціальних стосунків, характерні для жертв насильства, а також порушення процесу самоідентифікації, гіперконтроль, дисфункціональні думки, властиві стану спів залежності. Тому у процесі індивідуальної короткострокової психотерапії робота спрямована на: усвідомлення мотивів поведінки жертви, особливостей стосунків, емоційних і поведінкових реакцій на насильство чи образливі стосунки; усвідомлення неконструктивного характеру певних емоційних та поведінкових стереотипів; усвідомлення зв'язку між фактами насильства, віктимністю, співзалежністю та соматичними розладами; усвідомлення глибоких причин переживань і способів реагування [4].

Як зазначає В. Сатір [23], послаблення віктимної поведінки зворотно пов'язане з посиленням особистісної зрілості, при цьому можнавиокремити розбіжності в комунікативному плані між зрілою (функціональною, невіктимною) інезрілою (дисфункціональною, віктимною) особистостями (табл. 5.2).

Таблиця 5.2