Поняття способу словотворення. Типи способів словотворення.

Спосіб словотворення характеризується в динамічному і статичному аспектах.

1. Спосіб словотворення – це прийом зміни твірного слова або словосполучення (його морфемної будови, звукового складу, лексичного значення), внаслідок чого утворюється нова похідна одиниця (динамічний аспект).

2. Спосіб словотворення – це властивість похідного слова, яка визначається словотвірним формантом (статичний аспект).

Розрізняють морфемні та неморфемні способи словотворення.

Морфемні способи словотворення характеризуються зміною морфемної структури твірного слова для утворення похідного: битися ← бити.

Неморфемні способи словотворення характеризуються відсутністю змін у морфемній будові слова при утворенні похідного від твірного: вартовий (іменник) ← вартовий (прикметник).

Серед морфемних способів словотворення розрізняють афіксальні та складання.

Афіксальні способи словотворення характеризуються тим, що структура похідного слова відрізняється від структури твірного складом афіксів: удвоє ← двоє.

Складання як спосіб словотворення характеризується тим, що похідне відрізняється від кожного з твірних кількістю кореневих морфем: лісостеп ← ліс + степ.

Афіксальні способи словотворення, у свою чергу, поділяються на чисті (прості) та комбіновані.

Чисті (прості) способи словотворення характеризуються наявністю форманта, що репрезентований одним типом афіксальних морфем: швидко ← швидкий.

Комбіновані способи словотворення характеризуються тим, що формант репрезентований двома або більше типами афіксальних морфем: угорі ← гора.

 

20. М орфемні (морфологічні) способи словотворення: афіксальні способи словотворення.

Чисті афіксальні способи словотворення поділяються на власне афіксальні та безафіксні.

Власне афіксальні способи словотворення – це такі, різновиди яких визначаються за структурно-позиційним типом морфем, що застосовуються як форманти. Тут виділяють суфіксальний, префіксальний, постфіксальним і флексійний способи словотворення.

Суфіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням суфікса до твірної основи: вступник ← вступний, гризун ← гризти. Це спосіб словотворення характерний для всіх частин мови, особливо високою продуктивністю визначається в системі дієслів.

Префіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням префікса до твірної основи, не змінюючи частиномовної належності похідного слова: підписати ← писати. Найбільшою продуктивністю відзначається в системі дієслівних форм.

Постфіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням постфікса до твірної основи. Продуктивним є в системі дієслів: митися ← мити.

Флексійний спосіб словотворення полягає в додавання до твірного слова флексії, яка виражає не лише граматичне, а й дериваційне значення; словотвірним засобом виступає парадигма флексій: теща ← тесть, кума ← кум, онука ← онук.

Питання про флексійний спосіб словотворення вважається в мовознавстві дискусійним, оскільки флексія виступає формотвірним, а не дериваційним засобом, виражаючи граматичне значення слова. У тому разі, коли флексія не визнається за словотвірний формант, вищезгадані слова утворено не флексійним, а безафіксним способом.

Безафіксний спосіб словотворення – це такий, за якого формантом є нульовий афікс: вибірØ ← вибрати, золотØий ← золото, блакитьØ ← блакитний.

Існують різні підходи до оцінки співвідношення між безафіксним і флексійним способами: 1) їх розглядають як терміни-дублети; 2) вважають окремими способами, що відрізняються формантами нульовий суфікс – флексія, напр.: кума – кум (флексійний); підпис – підписати (безафіксний).

У системі комбінованих способів словотворення розрізняють такі: префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний, суфіксально-постфіксальний, префіксально-суфіксально-постфіксальний, префіксально-безафіксний. Ці способи, як відомо, можна позначити одним терміном – конфіксальним способом словотворення.

Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса і суфікса: по-осінньому ← осінній (по-…-ому), заборгувати ← борг (за-…-ува). Конфікс складається з двох або трьох різнотипних афіксальних морфем. Так утворюються різні частини мови. Цей спосіб є найбільш продуктивним серед комбінованих.

Префіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса і постфікса: прислухатися ← слухати (при-…-ся), дочекатися ← чекати (до-…-ся).

Суфіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з суфікса і постфікса: колоситися ← колос (-и-…-ся), гордитися ← гордий (-и-…-ся).

Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса, суфікса і постфікса: розщедритися ← щедрий (роз-…-и-…-ся), насмілитися ← смілий (на-…-и-…-ся).

Префіксально-безафіксний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса та нульового афікса: озимØий ← зима (о-… -Ø), неробØа ← робити (не-…- Ø), безусØий ← ус (без-…-Ø).