Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Схема діагностики та лікування бруцельозу (Brucellosis)
Епідеміологічний анамнез:
ні
так. Клінічні ознаки:
- гострий або поступовий початок хвороби з підвищення температури, нездужання; - біль у м’язах, великих суглобах;
- довготривала хвилеподібна гарячка з ремісіями, пітливість;
- гепатолієнальний синдром;
- лімфаденопатія;
- наявність уражень посмугованих м’язів, опорно-рухового апарату
| |
н ннннннн ні
так, бруцельоз. Верифікація діагнозу:
- алергічна проба Бюрне; реакція аглютинації Райта та Хеддельсона; РЗК, РНГА; опсонофагоцитарні реакції імунофлуоресценції, реакція Кумбса; бактеріологічне дослідження крові, сечі, калу, жовчі, препаратів лімфатичних вузлів та кісткового мозку; біологічна проба; ІФА, ПЛР
| | ні
так так. Діагноз підтверджено: ні
- диференціальний діагноз із грипом, черевним тифом, малярією, сепсисом, лімфогранулематозом, ревматичним поліартритом, кістково-суглобовим туберкульозом
| | - визначення остаточного діагнозу з урахуванням форми, тяжкості, перебігу, ускладнень
| |
Лікування:
- імунотерапія (вакцинотерапія в/ш, п/ш, в/м, в/в);
- антибактеріальна терапія (тетрацикліни, аміноглікозиди, цефалоспорини);
- імуномодулятори;
- вітаміни, десенсибілізувальний препарати, седативні, анальгетики;
- фізіотерапія;
- санаторно-курортне лікування
| |
Одужання: виписування
| | - гострий бруцельоз – після одужання або покращання стану та закінчення курсу антибіотикотерапії;
- підгострий, хронічний – після завершення курсу антибіотико- і вакцинотерапії
| |
Диспансеризація:
- після гострого або підгострого бруцельозу спостереження протягом 3 років;
- хронічний бруцельоз – обстеження щоквартально протягом усього життя
| |
Схема діагностики та лікування везикульозного рикетсіозу (Gamasorickettsiosis vesiculosa)
Епідеміологічний анамнез:
ні
так. Клінічні ознаки:
- інкубаційний період – 10-12 днів;
- на місці укусу – характерний первинний афект: підлягає метаморфозу (червона пляма-папула з обідком гіперемії – везикула – чорний некротичний струп), супроводжується реґіонарним лімфаденітом, безболісний, первинний афект найбільш виражений до початку гарячки;
- гострий початок (через 6-14 днів після виникнення первинного афекту: фебрильна гарячка ремітуючого типу з ознобами (триває 5-7 днів);
- інтоксикаційний синдром (головний біль, слабість, адинамія, запаморочення);
- плямисто-папульозно-везикульозний висип: з’являється на 2-4-й день гарячки, висипає одночасно на голові, грудях, кінцівках, відсутній на підошвах;
- метаморфоз екзантеми: плямисто-папульозний висип, вторинна везикула – пустула – чорні некротичні кірочки, відпадають без утворення рубців, можливе підсипання, екзантема зберігається протягом 7-10 днів і переживає гарячку;
- при зараженні через слизові оболонки – кон’юнктивіт, афтозний стоматит
| |
н ннннннн ні
так, везикульозний рикетсіоз. Верифікація діагнозу:
ні
- диференціальний діагноз із грипом, натуральною і вітряною віспою, хворобою Бріла, кліщовим висипним тифом, інфекційною еритемою
| | - РЗК із специфічним антигеном (діагностичний титр: 1:10 -1:80); РНГА, ІФА, ПЛР
- РНІФ
| | ні ні
так так. Діагноз підтверджено:
- формулювання діагнозу із зазначенням ступеня тяжкості та ускладнень
| |
Лікування:
- госпіталізація за клінічними показаннями;
- режим-ліжковий до 3-го дня нормальної температури;
- етіотропна терапія - антибіотики (тетрацикліни, цефалоспорини, макроліди);
- патогенетична терапія: дезінтоксикація, антигістамінні препарати; підвищення резистентності судин;
- симптоматична терапія
| |
Одужання: виписування
- зникнення клінічної симптоматики;
- нормалізація лабораторних показників
| |
Диспансеризація:
- за клінічними показаннями (ускладнені форми хвороби)
| |
Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту А (Hepatitis virosaе A)
Епідеміологічний анамнез:
ні
так. Клінічні ознаки:
- гострий початок, початковий період триває 5-7 днів;
- наявність продрому (грипоподібний, диспепсичний варіанти);
- потемніння сечі, пожовтіння слизових оболонок, потім шкіри, знебарвлення калу;
- наявність гепатомегалії, іноді спленомегалії;
- жовтяничний період від декількох днів до 1-2 тижнів;
- жовтяниця швидко наростає, після її появи самопочуття покращується;
- переважання легких форм
| |
н ннннннн ні
так, вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу: ні
- ІФА - виявлення антитіл до вірусу класу IgM (для ретроспективних досліджень – антитіл класу IgG); відсутність у крові маркерів інших гепатитів; біохімічне дослідження крові (білірубін, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД, лужна фосфатаза, диспротеінемія), характерна помірна гіпербілірубінемія та гіперферментемія, які швидко зменшуються, значне підвищення тимолової проби; загальний аналіз крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, відносний лімфомоноцитоз); сеча - білірубінурія; кал - відсутність стеркобіліну
| |
так так. Діагноз підтверджено: ні
| | | | | | - диференціальний діагноз із іншими жовтяницями (гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, функціональними гіпербілірубінеміями, харчовими токсикоінфекціями, грипом, псевдотуберкульозом, медикаментозними жовтяницями
| | | - визначення клінічної форми, тяжкості, наявності ускладнень, супутньої патології, циклічності перебігу
| | |
Лікування:
- базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною кількістю рідини; постільний режим до посвітління і збільшення об’єму сечі; дезінтоксикація (ентеросорбенти, 5-10 % розчин глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію тощо);
- препарати, що поліпшують обмін речовин (аскорбінова кислота, кокарбоксилаза, пангамат кальцію);
- імунокорегувальна терапія (мефенамінова кислота, кверцитин);
- ферментні препарати, гепатопротектори;
- симптоматична терапія
| |
Одужання: виписування
- зникнення клінічної симптоматики;
- нормалізація лабораторних показників
| |
Диспансеризація:
- спостереження протягом 3 місяців (огляд, біохімічне дослідження крові: білірубін, його фракції, активність ферментів, сулемова і тимолова проби)
| |
Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту В (Hepatitis virosae B)
Епідеміологічний анамнез:
Н
ні
так. Клінічні ознаки:
- поступовий початок хвороби, погіршення загального стану; наявність продрому: артралгічний, диспепсичний, астеновегетативний, грипоподібний, змішаний варіанти, що тривають 2 тижні та більше; наявність гепатомегалії, іноді спленомегалії, свербіння шкіри; брадикардія, гіпотензія; повільне наростання жовтяниці з погіршенням стану, тривалість жовтяниці більше 1 місяця; пожовтіння слизових оболонок, шкіри, різноманітні висипання (частіше уртикарні); потемніння сечі, знебарвлення випорожнень; переважання тяжких форм; частий розвиток рецидивів; виражений астенічний синдром під час всього перебігу хвороби; перехід у хронічну форму; жовтяничний період від декількох днів до 1-2 тижнів
| |
так. Вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу ні
так, вірусний гепатит В. Верифікація діагнозу:
- виявлення НВsAg, anti-HBs, HBeAg, anti-HBe, anti-HBc IgM (ІФА); ПЛР; висока тривала гіпербілірубінемія; гіперферментемія - збільшення АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД, лужної фосфатази; зниження рівня протромбіну, показника сулемової проби, вмісту альбумінів; у крові лейкопенія, тромбоцитопенія, відносний лімфоцитоз
| |
- диференціальний діагноз із іншими різновидами вірусного гепатиту, з іншими жовтяницями (функціональними, гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, хронічними ураженнями печінки
| | так - формулювання остаточного діагнозу із визначенням форми хвороби, тяжкості, ускладнень
| | так. Діагноз підтверджено: ні
Лікування:
- базисна терапія: дієта № 5 або 5а (при ураженні підшлункової залози) із підвищеною кількістю рідини до 3 л на добу, постільний режим до просвітління сечі та збільшення її кількості; вітаміни (комплекс: vit C - 300 мг, vit PP - 60мг, vit B1, B2, B6 по 6мг); дезінтоксикаційна терапія: ентеросорбенти (СКН, карбосфер, ентеросгель, полісорб, полікарая, карбосилан), розчини: глюкоза з панангіном та інсуліном, Рінгера та ін.; при тяжкому перебігу: глюкокортикоїди (загроза розвитку гепатонекрозу); гінколід В (при ДВЗ-синдромі); антилімфоцитарний гамаглобулін (загроза розвитку гепатонекрозу); імуностимулятори; гепатопротектори: кверцетин, конвафлавін, карсил, легалон, дафлон, камефлон; апаратне лікування: гемосорбція, біосорбція, гемодіаліз, плазмоферез; гіпербарична оксигенація 1,5-2 атм 45 хвилин протягом 7-10 днів
| |
Одужання: виписування
- зникнення клінічної симптоматики, нормалізація лабораторних показників (зниження рівня білірубіну, трансаміназ)
| |
Диспансеризація
Диспансеризація:
- перший огляд не пізніше 5-10 днів після виписки, краще в стаціонарі, де перебував хворий на лікуванні: при сприятливому перебігу - спостереження в КІЗі поліклініки в динаміці протягом 3-6 місяців (огляд, контрольні лабораторні дослідження)
| |
Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту Д (Hepatitis virosae D)
Епідеміологічний анамнез:
ні
так. Клінічні ознаки:
- може бути в формі коінфекції, коли перебігає одночасно з вірусним гепатитом В, та суперінфекції, коли нашаровується на вірусний гепатит В.
Особливості вірусного гепатиту Д при коінфекції:продромальний період проходить за грипоподібним або диспепсичним варіантами; тяжкий перебіг супроводжується геморагічним та анемічним синдромами; часті ускладнення, які супроводжуються ознобом; домінує холестаз з високими показниками білірубіну; часто затяжний перебіг.
Особливості вірусного гепатиту Д при суперінфекції:хронізація процесу за типом хронічного активного гепатиту; у 1/3 розвивається портальна гіпертензія; переважає холестаз; артралгії; уртикарна висипка; стійка гепатоспленомегалія; в 1/3 хворих постійно рецидивний перебіг (2-3 рази на рік); рання поява позапечінкових ознак ураження печінки; швидко формується цироз печінки, висока летальність.
Загальні симптоми для обох форм:потемніння сечі; пожовтіння слизових оболонок, шкіри; знебарвлення калу; гепатомегалія, інколи спленомегалія; брадикардія, гіпотонія
| |
н ннннннн ні
ні
так, вірусний гепатит Д. Верифікація діагнозу:
- виявлення антигенів вірусу (HDVAg); виявлення антитіл до вірусу (anti-HDV IgM); при коінфекції-виявлення антигенів та антитіл до вірусів гепатиту В і Д (HBsAg, anti-HBe IgM, HDVAg, anti-HDV IgM); при суперінфекції виявляються – HDVAg, anti-HDV IgM і відсутність anti-HBe ІgM (ІФА), ПЛР
| |
- диференціальний діагноз із іншими вірусними гепатитами, з іншими жовтяницями (гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, функціональними гіпербілірубінеміями, хронічними ураженнями печінки
| |
так. Діагноз підтверджено: ні
- визначення клінічної форми, типу вірусу, тяжкості, періоду, ускладнень, супутньої патології
| |
так
Лікування:
- базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною кількістю рідини, постільний режим до просвітлення і збільшення кількості сечі; вітамінотерапія; дезінтоксикація: ентеросорбенти, розчини внутрішньовенно; противірусні препарати: рекомбінантний інтерферон альфа-2b (інтрон-А, пегінтрон, лаферон, роферон тощо); гепатопротектори
| |
Одужання: виписування
- зникнення клінічної симптоматики;
- нормалізація лабораторних показників
| |
Диспансеризація:
- через 10 днів після виписки – огляд лікарем стаціонару; далі спостереження в КІЗі, де обстежуються через 1, 3, 6 місяців, за необхідності через 9 і 12 місяців (клінічний огляд, біохімічне дослідження крові на білірубін та його фракції, АлАТ, АсАТ, сулемова і тимолова проби); за наявності ускладнень тривалість диспансеризації визначається індивідуально
| |
|