Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Соціальна структура і соціальна стратифікація
План 1. Сутність і основні елементи соціальної структури. 2. Теорії соціальної стратифікації. 3. Соціальна мобільність та її види. 4. Тенденції розвитку соціальної структури в сучасній Україні.
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА – є тривалим укладом соціальних взаємодій між елементами суспільства: статусами, ролями, групами, організаціями, соціальними інститутами і територіальними спільнотами. Їхня кількість, порядок розміщення і характер взаємозалежності визначають зміст конкретної структури конкретного суспільства. Хоча структура описує стійкий, нерухомий момент будови суспільства (соціальну структуру можна назвати скелетом суспільства), все-таки вона змінюється в процесі історичного розвитку. Це пов’язано із зміною суті основних елементів соціальної структури. Охарактеризуємо їх детальніше.
СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС—певна позиція особи в соціальній структурі групи і суспільства, пов`язана з іншими позиціями через систему прав і обов`язків. (Статус “викладач” має сенс тільки по відношенню до статусу “студент”, але не щодо статусу “міліціонер” чи “перехожий”). Кожна людина має багато статусів, позаяк є членом багатьох груп (син, студент, юнак, читач бібліотеки, споживач і т. ін.). Але в статусному наборі обов`язково виділяється ГОЛОВНИЙ. Для мужчин він найчастіше є пов`язаний із місце роботи (директор, президент, шофер), а для жінок – із сім`єю (мама, дружина). Часто домінуючим статусом є вік, котрий визначає очікувану поведінку його носіїв і ймовірну реакцію інших. Статуси є вроджені (мужчина, негр, українець) і ті, що досягаються (студент, шофер, батько). Незбігання статусів: 1. високий в одній соціальній групі і низький – в іншій. Високооплачуваний банкір вірогідно, але не обов’язково матиме високий статус у власній родині або у групі футболістів- аматорів; 2. коли права і обовязки одного статусу суперечать виконанню обовязків іншого (статус хорошої матері і дружини і ефективного працівника).
СОЦІАЛЬНА РОЛЬ Соціальна роль — модель поведінки, орієнтована на даний статус. Її ще називають динамічною стороною статусу. Якщо статус вказує на позицію індивіда всередині групи, то роль – на поведінку властиву даному статусові. Соціальна роль неможлива без ОЧІКУВАНЬ членів групи поведінки, повязаної з певним статусом. Напр. учитель повинен себе поводити як учитель, а не як клоун чи міліціонер.
РОЛЬОВИЙ НАБІР. Кожен статус включає в себе ряд ролей (викладач – наставник молоді — автор статей – фахівець в своїй галузі – колега – адміністратор і т. ін.).
СОЦІАЛЬНА ГРУПА Соціальна група – сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями (стать, вік, раса, національність, професія, місце проживання, дохід, влада, освіта та ін.). Класифікація соціальних груп – І рівень -- малі групи (від 2 до 20 чол.,які добре знайомі між собою, об’єднані спільними цілями, інтересами і постійно взаємодіють між собою) і великі групи. Великі групи поділяють на НОМІНАЛЬНІ (їх виділяють тільки для потреб статистики, напр.: споживачі прального порошку “Аріель”, пасажири приміських поїздів, ті, що стоять на обліку в лікарні і т. ін.) і РЕАЛЬНІ (критерієм їх виділення є реально існуючі істотні ознаки – стать, дохід, раса, національність, місце проживання, професія та ін.). Реальні групи – реальні проблеми для суспільства, номінальні ж – не створюють подібного за масштабом і характером спектру соціальних проблем. Соціальні організації—це штучно сконструйовані спільноти людей длявиконання певної легітимної цілі, напр. виробництва товарів чи надання послуг. Соц. організаціями є підприємство, школа, ресторан, банк, контора і т. ін. (їх ще називають формальними рупами).Для організації властиві взаємини між людьми на підставі формально чи неформально встановлених правил поведінки, фіксованого членства, розподілу праці, чіткого підпорядкування і наявності засобів контролю. Відповідно до виконуваних завдань та шляхів їх досягнення, розрізняють такі типи соціальних організацій: бюрократичні, добровільні асоціації і тоталітарні. БЮРОКРАТИЧНИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ властиві (за М. Вебером): 1. розподіл праці; 2. ієрархія влади; 3. штат співробітників-фахівців; 4. формалізована процедура фахової підготовкм функціонерів; 5. писані правила, якими регулюється режим роботи функціонерів; 6. спеціальне приміщення – офіс;
7. лояльність кожного співробітника до організації.
ДОБРОВІЛЬНИМ АСОЦІАЦІЯМ (Напр.: Соціологічне товариство України чи яке-небудь товариство філателістів, різного роду громадські організації) притаманні наступні ознаки: 1. Вони створюються для захисту інтересів їх членів; 2. членство у них є добровільним, його не присвоюють від народження, як, наприклад, громадянство, і воно не передбачає жорстких вимог, правил (як, наприклад, в армії чи в лікарні); 3. вони не пов’язані з місцевими чи державними органами влади Довідка: у США понад 75% дорослих громадян входить хоча б до однієї добровільної асоціації.
ТОТАЛІТАРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ виникають для забезпечення специфічних потреб суспільства, захисту інтересів суспільства від деструктивних дій окремих його членів, а також для блага тих окремих членів суспільства, які потребують постійного і пильного нагляду. До тоталітарних організацій відносять: 1. карні заклади (тюрми, табори); 2. військові частини і закриті навчальні заклади; 3. монастирі; 4. установи для людей, яким потрібна постійна допомога: інваліди, хворі, особи похилого віку.
2. Нерівність властива для всіх типів людського суспільства. Навіть у примітивних суспільствах, де не існує майнової різниці, є нерівність між різними індивідами, між чоловіками і жінками, між молодими і старими,тощо. Щоб описати ці нерівності, соціологи застосовують термін СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ.
СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ – це сукупність розміщених у вертикальному порядку соціальних прошарків (Stratum (лат) – шар). Автор терміну – американський учений російського походження Пітірім Сорокін. Він запозичив це поняття з геології. Якщо соціальна структура виникає з приводу суспільного розподілу праці, то соціальна стратифікація, тобто ієрархія соціальних груп – з приводу суспільного розподілу результатів праці (соціальних благ). ВИМІР СТРАТИФІКАЦІЇ П.Сорокін виділяє чотири БАЗОВИХ КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ: дохід; влада; освіта; престиж. Дохід – вимірюється в грошових одиницях, які отримує індивід чи сім`я за одиницю часу. Освіта – кількістю років навчання і його якістю. Влада – кількістю людей, на яких поширюється рішення певної особи. (влада – можливість диктувати свою волю іншим людям, незалежно від їх бажання). Отже, зазначені три критерії стратифікації мають цілком обєктивні одиниці виміру – гроші, роки, люди. Інакше з престижем. Престиж – це повага до статусу, яка склалася в суспільстві. Вчені складають спеціальні рейтинги соціального престижу різних статусів на підставі опитувань (напр. колись дуже престижними вважалися професії вчителя, лікаря і т. ін.). Є ще багато небазових критеріїв соціальної стратифікації, напр. культурно-мовний, віковий та ін. Приналежність до певної страти вимірюється і об`єктивними показниками (доход, влада, освіта, престиж), і суб`єктивними (Суб`єктивний показник – відчуття приналежності до даної групи). Кожна страта складається з однорідних елементів. Відповідно до обраних вченим критеріїв соціальної стратифікації, ВИДІЛЯЮТЬ ТАКОЖ ІНШІ ТЕОРІЇ. Напр. німецький соціолог Ральф Дарендорф вважає, що вертикальну структуру соціальних груп найточніше визначають відносини влади і боротьби між соціальними групами за владу. Вчений поділяє все сучасне суспільство на дві підгрупи: ті, хто править і ті, ким правлять. В свою чергу правителів він поділяє на управляючих власників і управляючих менеджерів. В групі тих, ким правлять також можна виділити дві підгрупи: вищу – “робітничу аристократію” і нижчу – низькокваліфікованих працівників. Між цими двома соціальними групами знаходиться проміжний “новий середній клас” – продукт асиміляції робітничої аристократії і бюрократів-менеджерів.
Близькою за критеріями до Дарендорфа є теорія соціальної стратифікації запропонована американським соціологом Ллойдом Уорнером. Він, досліджуючи самооцінку американців за 4 параметрами: дохід, професійний престиж, освіта, етнічна приналежність – виділив у правлячих групах наступні: вищу, вищу проміжну, середньовищу, середньопроміжну, проміжновищу і проміжно-проміжну. Американський соціолог Бруно Барбер провів стратифікацію за шістьма показниками: 1) престиж, професія і влада; 2) дохід; 3) освіта; 4) релігійна приналежність; 5) становище родичів; 6) етнічна приналежність. Французький соціолог Анрі Турен вважав, що у сучасному суспільстві соціальна диференціація відбувається не за доступом до власності, освіти і т. ін., а за доступом до інформації. Панівне становище займають ті люди, які мають доступ до найбільшої кількості інформації. В соціології відомі чотири головні типи стратифікації – рабство, касти, стани і класи. Рабство – форма при якій одна людина виступає власністю іншої, нижчий прошарок позбавлений усіх прав і свобод. Каста – соціальна страта, членством у якій людина зобовязана винятково своїм народженням (в Індії 4 основні касти і 5000 неосновних). Стан – соціальна група, яка володіє певними правами і обовязками, закріпленими звичаєм або законом і які передаються у спадок. Клас (в широкому сенсі) – соціальна страта в сучасному суспільстві, котра відрізняється від інших доходом, освітою, владою і престижем.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 285; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.3.72 (0.014 с.) |