Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Проектування технологічної лінії первинної обробки молока (2 год. )
Мета роботи: Засвоїти методику проектування технологічної лінії первинної обробки молока.
1 Загальні відомості Призначення первинної обробки молока – збереження його санітарно-гігієнічних, харчових і технологічних властивостей. Тільки но вилучене з дійок молоко стає доступним для механічного, хімічного і біологічного забруднення. Механічне забруднення відбувається через попадання в молоко механічних часток від погано помитого вим'я, з повітря, з рук і одягу операторів доїння, з забрудненого доїльного та молочного обладнання. Хімічне забруднення відбувається з неякісно помитого та продезінфікованого доїльного та молочного обладнання. Біологічне забруднення відбувається від хворих корів, з бруду, який густо заселений бактеріями, з повітря,, від операторів, неякісно промитого доїльного і молочного обладнання. Додамо, що відкрите молоко в корівнику сприймає його запах. Одним з основних показників якості молока прийнята його кислотність, яку вимірюють в градусах Тернера (°Т). За кислотністю молоко поділяють на ґатунки: перший ґатунок – кислотність 16 – 17 °Т, другий – кислотність 18 – 19 °Т, уже при кислотності 20 °Т молокопереробні підприємства мають право не приймати таке молоко на переробку. Підвищення кислотності відбувається за рахунок діяльності бактерій, які потрапили в молоко, бо вони починають швидко розмножуватись і в короткий строк можуть погіршити його якість. В молоко, яке виробляє тварина, з її організму переходять імунні тіла і бактерицидні речовини, які певний термін стримують розмноження бактерій, а відтак і підвищення його кислотності. Цей термін називають бактерицидною фазою, її тривалість залежить від ступеню забруднення молока і коливається в межах 2 – 3 год. Продовжують тривалість бактерицидної фази на тваринницьких підприємствах застосовуючи первинну обробку молока, яка полягає в очищенні молока від механічного бруду і охолодженні молока, а при потребі і його пастеризації. Видалення механічного бруду дозволяє позбавитись більшості бактерій, які маються на його поверхні, і збереження його санітарно-гігієнічних властивостей. Охолодження уповільнює життєдіяльність і розмноження бактерій. Якщо в молоці є хвороботворні бактерії, то молоко пастеризують, знищуючи бактерії. Виконання цих операцій необхідно проводити в самий короткий строк після видоювання молока. Оптимальним є варіант, коли первинну обробку молока здійснюють послідовно з доїнням і протягом усього часу доїння.. Таким чином, до операцій первинної обробки молока належать очищення, охолодження та пастеризація (рис. 1).
При очищенні з молока видаляють механічні і частково бактеріологічні домішки, чим покращують його якість, створюють передумови довшого зберігання. Очищення ведуть фільтруванням на тканинних фільтрах або відцентровим очищенням на сепараторах-очисниках. У разі відцентрового очищення молоко на очисник бажано подавати підігрітим до 40—60 °С, завдяки чому виключають збивання молока та осідання жиру, а також істотно підвищують пропускну здатність сепаратора-очисника. Після очищення молоко доцільно охолоджувати або пастеризувати з наступним охолодженням. Зберігати молоко до відправлення на молокоприймальні пункти потрібно лише в охолодженому стані.
Рис. 1. Структура операцій первинної обробки молока
Температура охолодження зумовлюється тривалістю зберігання молока. Якщо видоєне молоко без первинної обробки залишається свіжим завдяки своїм бактерицидним властивостям (здатність протидіяти розмноженню шкідливих мікроорганізмів) залежно від температури навколишнього середовища до 2—3 год, то охолоджене до 8—10 °С можна зберігати без погіршення якості протягом доби, а при температурі 4—6 °С — до 36 год. [10].
Охолодження молока сповільнює розвиток наявних у ньому мікроорганізмів, подовжуючи термін зберігання. Пастеризація (термічне знезараження) — більш радикальний спосіб обробки. Це знезараження теж забезпечує знищення шкідливих мікроорганізмів без зміни смаку, запаху, консистенції та кольору молока.
При тривалій пастеризації температуру молока доводять до 63—65 °С і витримують при цій температурі протягом 30 хв; при короткочасній — нагрівають до 71—76 °С й витримують 20—30 с; при миттєвій — нагрівають до 85— 90 °С без витримки при цій температурі [10].
2 Вибір технологічної схеми
При розробці технологічних схем потокових ліній обробки молока необхідно враховувати виробничі умови конкретного господарства, передбачати максимальну механізацію й автоматизацію запланованих процесів та операцій, дотримання умов для одержання високоякісної продукції, скорочення виробничих втрат. В умовах тваринницького підприємства, де не передбачають переробку молока, його первинну обробку здійснюють за одним із варіантів, наведених на рис. 2. На невеликих фермах з прив'язним утриманням худоби і особливо при низькій продуктивності корів практикують доїння в стійлах із збиранням молока в переносні відра. У цьому випадку первинну обробку молока, як правило, здійснюють в такій послідовності. Видоєне молоко у відрах або бідонах ручними візками доставляють у фермську молочну і насосом перекачують в резервуар-охолодник (рис. 2, а) або через потоковий очисник-охолодник у резервуар-термос (рис. 2, б). Очищення за схемою (а) здійснюють шляхом фільтрування при переливанні молока з доїльних відер у бідони та за допомогою фільтра-цідилки у горловині резервуара-охолодника. В більшості випадків видоєне молоко, одержане від здорових корів, проходить первинну обробку на фермі за спрощеною схемою '"очищення — охолодження". При доїнні в загальний молокопровід така схема може бути реалізована технологічним обладнанням, що входить до складу комплекту доїльної установки (рис. 2, в). У разі виникнення на тваринницькій фермі епізоотії або карантинної ситуації в регіоні розміщення господарства все молоко перед відправленням на молокоприймальні пункти чи переробні заводи повинно проходити теплову обробку — пастеризацію (рис. 2, г). Пастеризують молоко безпосередньо в тваринницькому підприємстві. Після цього молочну продукцію поставляють в торгову мережу чи споживачам.
3 Продуктивність потокової лінії
Вихідними даними для розрахунку і вибору обладнання потокових технологічних ліній (ПТЛ) первинної обробки молока є: т — кількість корів на фермі, голів; У — середньорічний надій на корову, кг/гол.; Т — тривалість циклу разового доїння, год; z – прийнята кількість доїнь на добу; Dл – тривалість лактаційного періоду корів, днів, в середньому приймають Dл = 300 днів. З технологічних та економічних міркувань найдоцільніше, коли паспортна продуктивність установок та обладнання потокових технологічних ліній первинної обробки молока Qп, кг/год., дорівнює або дещо більша продуктивності відповідних ліній доїння корів, Qр, кг/год. (формула (2).
Рис. 2. Основні варіанти потокових технологічних ліній фермських молочних: а — при доїнні у переносні відра, очищенні молока та охолодженні його в резервуарі-охолоднику; б — при доїнні у переносні відра і первинній обробці молока в очищувально-охолодному агрегаті:
1 — візок для переміщення бідонів; 2 — бідон; 3 - платформні ваги; 4 — молочний насос; 5 — резервуар-охолодник; 6 — молочна цистерна; 7 — резервуар-термос; 8 — очищувально-охолодний агрегат; в — при доїнні в молокопровід із магістральними фільтром і пластинчастим охолодником; г — те ж саме, та пастеризації молока у випадках виникнення епізоотії: 1 - молокопровід; 2 -- груповий лічильник молока; 3 — повітревідокремлювач; 4 — молочний насос; 5 — магістральний фільтр; 6 — пластинчастий охолодник; 7 — резервуар-термос; 8 — молочна цистерна; 9 — ванна для тривалої пастеризації; 10 — вирівнювальний бак; 11 — пластинчастий пастеризаційно-охолодний агрегат
Необхідну пропускну здатність Qр, кг/год., лінії обробки молока визначають за формулою:
кг/год. (1)
де с — коефіцієнт нерівномірності надходження молока від поголів'я корів протягом року, враховує разову та сезонну нерівномірнірність надходження молока від корів. Значення його залежить від рівня організації лінії доїння на підприємстві і коливається в межах с = 1,3 – 1,5 і більше.
4 Вибір технологічного обладнання
Постановка завдання. Дано: Те, що в п. 3. Для цих вихідних даних підібрати технологічне обладнання з первинної обробки молока. Попередній вибір обладнання фермської молочної виконують уже на стадії обґрунтування технологічної схеми первинної обробки молока. Спочатку підбирають обладнання, за допомогою якого і куди молоко надходить із доїльної установки. Потім комплектують машини та апарати відповідно до прийнятої технологічної схеми обробки молока (рис. 2). При цьому слід віддавати перевагу новим зразкам високопродуктивного і перспективного технологічного обладнання. Для забезпечення потоковості й безперебійної роботи технологічних ліній їх обладнання узгоджують за продуктивністю, а також із графіком надою молока по фермі (сумарною продуктивністю ліній доїння корів). Принцип вибору обладнання для тієї чи іншої операції з первинної обробки молока залежить від призначення і принципу дії машини, яку ми вибираємо. За цією ознакою обладнання, яке використовують в лініях первинної обробки (рис. 2) можна поділити на такі групи: 1) машини безперервної дії, які працюють в потоці з технологічною лінією доїння: молочні насоси, пластинчаті охолодники, пестеризаційно-охолоджувальні установки, сепаратори-молокоочисники;
2) резервуари для збереження молока; 3) вирівнювальні баки; 4) автоцистерни-молоковози; 5) холодильні машини. Установки першої групи вибирають за співвідношенням
Qр ≤ Qп, кг/год., (2)
де Qп - паспортна продуктивність установки за технічною її характеристикою, кг/год., (дивись таблицю). Установки другої групи – резервуари для збереження молока – вибирають виходячи з добового надою підприємства та кратності вивезення молока до переробних підприємств з умови
Таблиця. Машини та обладнання для первинної обробки молока
* В чисельнику –потужність холодильної машини, в знаменнику – потужність теплового насоса.
Vр ≤ Vп, м3, (3)
де Vр - потрібна за розрахунком загальна місткість резервуара, м3; Vп - паспортна місткість резервуара за технічною характеристикою(дивись таблицю), м3. Розрахункову загальну місткість резервуара обчислюють з виразу
Vр = , м3, (4) де ρ - густина молока, ρ = 1024 кг/м3; n - кратність вивезень молока на молокоприймальні пункти; φ - коефіцієнт заповнення резервуара, φ = 0,8 – 0,9. Місткість вирівнювального бака Vб І.І. Ревенко [10] пропонує розраховувати за формулою
Vб = [ (Qпд - Qр) Т + 0,25 Qр] ρ, м3, (5)
де Qпд - паспортна продуктивність доїльної установки, кг/год. Холодильну машину вибирають за її холодопродуктивністю з виразу
Qхр ≤ Qхм, кВт, (6)
де Qхр - потрібна за розрахунком холодопродуктивність холодильної машини для охолодження молока від лінії доїння, кВт; Qхм - паспортна холодопродуктивність вибраної холодильної машини за технічною характеристикою, кВт. Потрібну за розрахунком холодопродуктивність холодильної машини для охолодження молока від лінії доїння обчислимо з виразу
Qхр = Qр см (tп – tк), кВт, (7)
де см - питома теплоємкість молока, кДж/кгК. Залежно від температури та густини молока см = 3,852 – 3,923 кДж/кг·К; tп і tк - температура молока відповідно на початку і в кінці
охолодження, К; - коефіцієнт переводу кДж/год. в кВт; Зміст звіту Розробити проект технологічної лінії первинної обробки молока за індивідуальним завданням до практичної роботи № 12 і отриманими в ній результатами. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-06; просмотров: 223; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.5.244 (0.049 с.) |