Сутність і склад фінансів домогосподарств

Фінанси домогосподарств визначаються як соціально-економічні грошові відносини щодо формування та викорис­тання фондів фінансових ресурсів з метою задоволення особис­тих потреб громадян. Джерелом створення цих фондів є за­робітна плата й інші джерела доходів кожного громадянина або його сім'ї.

До основних доходів домогосподарств належать доходи від заробітної плати, продажу власного капіталу, землі, про­дукції підсобних господарств, доходи, одержані від здачі в оренду майна, відсотки на капітал, вкладений у банківські де­позити, цінні папери тощо.

Серед видатків домогосподарств розрізняють витрати на придбання споживчих товарів, оплату отриманих послуг трансферти (добровільні й обов'язкові). Податки з населення історично закладені в основі формування державних фінансів.

Західні економісти, наприклад, К.Р. Макконнелл і С.Л. Брю, вважають, що домогосподарства відіграють подвійну роль у національній економіці: вони є постачальником усіх економіч­них ресурсів, і одночасно основним споживачем більшої части­ни національного продукту. Автори "Економікса" розглядають

домогосподарства з двох позицій: як групу отримувачів доходів і як групу, що витрачає кошти.

Домогосподарство — сукупність осіб, які спільно прожи­вають в одному житловому приміщенні або його частині, забез­печують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне госпо­дарство, повністю або частково об'єднують і витрачають кош­ти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або сто­сунках свояцтва, не перебувати у жодних із цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може скла­датися з однієї особи (ст. 1 Закону України "Про Всеукраїнсь­кий перепис населення").

Домогосподарства за своєю економічною сутністю — госпо­дарські структури виняткового зразка, діяльність яких ґрун­тується на створенні й використанні фондів фінансових ре­сурсів. Така підсистема безпосередньо пов'язана з іншими під­системами фінансової системи.

Наприклад, домогосподарства одержують кошти із бюдже­ту та від господарських структур у вигляді оплати праці та в процесі отримання соціальних виплат із бюджету та позабю­джетних фондів. Зі свого боку домогосподарства вносять пла­тежі до бюджету та централізованих фондів, беруть участь у формуванні й використанні страхових фондів, є суб'єктами фі­нансового ринку.

Фінанси домогосподарств як економічні відносини реалізу­ються у родинах, домашніх господарствах, міжособистісних зв'язках, відрізняючись при цьому своєрідністю з погляду одержання доходів, і з погляду формування цільових фондів, і використання коштів. Також специфічні й різні зв'язки фі­нансів домогосподарств з іншими сферами й ланками фінансо­вої системи.

Грошові доходи домогосподарств складаються із суми грошових і натуральних надходжень, одержаних членами до­могосподарства у вигляді оплати праці (за виключенням по­датку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань), доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, до­ходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів, надходжень від продажу неру­хомості, особистого та домашнього майна, худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих у

 

 

порядку самозаготівель, соціальних допомог, субсидій, пенсій, стипендій, грошових допомог від родичів та інших осіб, а та­кож інших грошових доходів.

Доходи домогосподарств можуть формуватися у всіх фінан­сових сферах, адже й у державних, і в суспільних, і в підприєм­ницьких фінансах у різних формах є заробітна плата, позики, соціальні виплати, компенсації й інші джерела фінансових ре­сурсів населення. Накопичувальні, інвестиційні, ощадні фон­ди домашніх господарств формуються як за участю підприєм­ницьких структур так і державних установ.

До сукупних ресурсів домогосподарств належать грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за винятком матеріальних витрат на її виробництво), у порядку самозаготівель, вартість подарова­них родичами й іншими особами продуктів харчування, суми пільг та безготівкових субсидій на оплату житлово-комуналь­них послуг, електроенергії та палива, сума безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок у санатор­но-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопроте-зування тощо, сума використаних заощаджень, приросту в об­стежуваному періоді позик, кредитів, боргів, узятих домогос-подарством, а також повернених домогосподарству боргів. Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарства, одержані в конкретному періоді, незалежно від джерел їх над­ходження.

До складу грошових витрат домогосподарств входять: витрати на купівлю продуктів харчування, алкогольних і тю­тюнових виробів, непродовольчих товарів, на оплату послуг, витрати, пов'язані з веденням особистого підсобного госпо­дарства, грошову допомогу родичам й іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, будівництво, придбання акцій, серти­фікатів, валюти, збільшення вкладів до банківських установ, аліменти, податки (крім прибуткового), збори, внески та ін.

Сукупні витрати домогосподарств складаються з грошо­вих витрат, а також вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продуктів харчу­вання, отриманих із особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель, суми пільг і безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та пали-

ва, сума безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок у санаторно-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо. Вартість подарова­них домогосподарством родичам та іншим особам продуктів харчування, одержаних з особистого підсобного господарства, включається до сукупних витрат у зв'язку з постійним харак­тером цієї допомоги.

У фінансових відносинах дотримується правило, згідно з яким доходи визначають видатки. У загальному вигляді це можна віднести й до фінансів домогосподарств. Але при цьому важливо враховувати, що в межах цих фінансів формується рі­вень життя населення, а деякі видатки обов'язково мають забезпечуватися за рахунок держави та державних фінансів: забезпечення прожиткового мінімуму, надання безкоштовної середньої освіти, медичного обслуговування й інших соціаль­них виплат, гарантованих державою.

Прожитковий мінімум — це вартісна величина набору продуктів харчування, достатнього для забезпечення нормаль­ного функціонування організму людини, збереження його здо­ров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення ос­новних соціальних і культурних потреб особистості.