Ішемічна хвороба серця (ІХС).

ІХС характеризується абсолютною або відносною недостатністю коронарного кровопостачання. Тому ще її звуть коронарна хвороба. У зв'язку з великою соціальною значимістю цієї патології, вона виділена ВОЗ у самостійну нозологічну одиницю. ІХС за суттю є серцевою формою атеросклероза і гіпертонічної хвороби із спільними факторами ризику: гіперліпідемія (гіперхолестеринемія), артеріальна гіпертензія, ожиріння, малоруховий спосіб життя, паління, цукровий діабет, подагра, хронічне емоційне перенапруження, спадкова схильність. При поєднанні протягом 10 років таких факторів, в половині випадків обов'язково виникає ішемічна хвороба серця. Так, гіперліпідемія призводить до розвитку атеросклерозу і тромбозу; арт. Гіпертензія - до порушень кровопостачання міокарда, ожиріння і гіподинамія - до гіпоксії, а паління - до вазомоторних порушень. ІХС розвивається здебільшого в осіб чоловічої статі після 50 років і посідає перше місце в інвалідизації і смертності хворих на серцево-судинну патологію. ІХС має хвилеподібний перебіг.

Вона поділяється на гостру і хронічну форми.

— Гостра форма (абсолютна недостатність) - стенокардія, інфаркт
міокарда.

— Хронічна форма (відносна недостатність) - кардіосклероз, хр.
аневризма серця.

Стенокардія - це клінічний прояв ІХС, який характеризується болю в зоні серця в зв'язку зі зменшенням коронарного кровотоку і ішемією міокарда.

Міокард в'ялий, у вогнищах ішемії блідий і набряклий. Виявляють парез судин, іноді - свіжі тромби, діапедезні крововиливи. При стенокардії є електрокардіографічні зміни.

Інфаркт міокарда - це ішемічний некроз серцевого м'яза, який є наслідком раптового припинення кровотоку. Для нього характерні зміни електрокардіограми, ферментемія (підвищення активності трансаміназ, лактатдегідрогеназ та ін.).

— Причини:

1. довготривалий коронароспазм,

2. тромбоз або оклюзія вінцевих судин,

3. тривала, тяжка робота, коли є невідповідність між потребою серця у кровотоці і здатністю вінцевих артерії його забезпечити.

Найчастіше виникає тромбоз низхідної гілки вінцевої артерії. Тому інфаркт локалізується у верхівці серця або у стінці лівого шлуночка.

Стадії:

1. Ішемічна дистрофія - виникає у першу добу (18-24 г) після
закупорки вінцевої артерії тромб. При мікроскопічному дослідженні
виявляється дистрофія м'язових волокон, зникнення поперечної
посмугованості, діапедезні крововиливи, зникнення глікогену,
набряк строми. Міокард в'ялий.

2. Некротична стадія - розвивається наприкінці першої доби після
нападу. Морфологія - ішемічний інфаркт із геморагічним вінчиком.
Некротична ділянка неправильної форми, обмежена стрічкою
крововиливу. Спершу ділянка набрякла, сіро-червоного кольору,
потім вона занепадає, стає щільною, жовто-сірою. Ділянка некроза
обмежена демаркаційним валом, який складається з лейкоцитів
(нейтрофілів), фібробластів, повнокровних судин. Неушкоджена
ділянка серця має порушення мікроціркуляції, дистрофію.

3. Стадія організації - триває 7-8 тижнів. Лейкоцити фагоцитують
некротичний детрит, із фібробластів утворюється колагенові
волокна. Ділянка некрозу заміщується спершу грануляційною, а
згодом грубоволокнистою сполучною тканиною (щільний рубець).
Виникає постінфарктний крупновогнищевий кардіосклероз. У міокарді біля рубця та у шлуночках розвивається гіпертрофія, що забезпечує нормалізацію функції серця.

Види інфаркту:

— За часом виникнення:

1. Повторний — через 8 тижнів після первинного,

2. Рецидивуючий - виникає у стадію організації.

Ускладнення інфаркту:

— кардіогенний больовий шок,

— фібриляція шлуночків,

— асистолія, гостра серцева недостатність,

— міомаляція (розплавлення ділянки некрозу),

— гостра аневризма (випинання стоншеної стінки серця у зоні некрозу),

— розрив серця у ділянці міомаляції або аневризми з утворенням тампонади (крововилив у серцеву сорочку -гемоперікард),

— пристінковий тромбоз,

— перикардит.

Кардіосклероз -прояв хронічної ІХС.

— Види:

1. дрібновогнищевий дифузний атеросклеротичний,

2. крупновогнищевий постінфарктний.

Всі ці зміни супроводжуються помірною регенерацією міокарда. Іноді виникає ускладнення — хронічна аневризма серця (міхуроподібне випинання постінфарктного рубця під тиском крові), яка є причиною тромбоемболії, прогресуючою серцевою недостатністю.

Причина смерті при хронічної ІХС: серцева недостатність, тромбоемболічні ускладнення, розрив стінки аневризми.

 

Лекція №11.