Тема 2: системний аналіз управлінських проблем

План лекції:

1. Поняття системного аналізу та передумови його застосування при вирішенні управлінських проблем.

2. Процес системного аналізу управлінських проблем.

3. Особливості застосування системного аналізу при вирішенні управлінських проблем (методичні прийоми і способи).

 

Ключові слова: елемент системи, підсистема, системний підхід, цілі, дерево цілей, проблеми, процедури.

 

Методичні вказівки до вивчення теми:

Вивчаючи дану тему, необхідно виходити з поняття системи, як основного базисного елементу. Системи оточують нас скрізь: кожний процес, явище, предмет – це системи. Безумовно, системами є фірми, корпорації, організації, галузі економіки і економіка в цілому.

В загальному вигляді системний аналіз (СА) можна охарактеризувати як методологію розв’язання великих комплексних проблем управління. СА – певний підхід до проблеми прийняття рішень яким завжди користувався хороший керівник.Цей підхід дає широкі можливості керівництву для одержання самих різноманітних оцінок та думок і передбачає пошуки різних варіантів виконання тієї чи іншої роботи. З допомогою СА можна досліджувати будь-які проблеми, враховуючи не тільки ті фактори, вплив яких може бути виражено кількісно але й фактори оцінені якісно.

Таким чином в основу прийняття рішень з використанням СА лягає звичайний підхід, який використовують керівники виробництва при якому вони розглядають вплив в кожній конкретній ситуації всіх факторів, а саме: технічних, економічних, соціально-психологічних.

Характерними рисами СА є:

v В більшості випадків прийняті рішення стосуються окремих елементів системи, тому при вирішенні завдань необхідно враховувати взаємозв’язки цього елемента з іншими, і загальну мету системи (системний підхід).

v Аналіз спочатку задається для всього комплексу проблем і зводиться до рівня їх складових частин, потім кожна з цих частин досліджується з допомогою методів використаних для її вивчення.

v В СА першочергове значення повинні мати такі фактори як вартість і якість роботи, тому людина, що вирішує проблему, повинна мати про неї чітке уявлення.

v В багатьох випадках уже самі дані аналізу показують шлях до очевидного рішення, однак, саме рішення потрібно приймати.

v СА не замінить логічних думок, але являється по відношенню до них допоміжним елементом.

v СА не передбачає обов’язкового використання ПК, вони можуть бути використані в деяких випадках як технічні засоби.

До СА як методу прийняття господарських рішень є 2 підходи:

1) Передбачає опис системи з допомогою формальних засобів, тобто використання різних математичних засобів і методів.

2) Полягає в розгляді логіки СА, тобто СА розглядається як методологія розчленування і впорядкування проблеми, яку належить вирішувати незалежно від того чи задається процес з використанням математики чи ПК.

Логічно СА може бути доповнений і математичним аналізом системи, але при цьому він різко відрізняється від методології формально-математичних досліджень.

При СА враховуються показники обґрунтовані на даних обліку звітності і плану. Але для повного і глибокого вивчення проблеми необхідно також використовувати дані одержані в результаті вивчення технічних, економічних, фінансових та ін. Сторін діяльності підприємства і його підрозділів, а також психологічного клімату і соціальних явищ. В зв’язку з цим в СА показники набувають крім кількісних ознак ще якісного вираження.

СА знайшов широке розповсюдження при розв’язанні таких завдань як:

· Розподіл виробничих потужностей між структурними підрозділами

· Визначення майбутньої потреби в новому обладнанні і в робітниках тієї чи іншої кваліфікації

· Прогнозування попиту на різні види продукції

Принципи СА:

1. Процес прийняття рішень повинен починатися з виявлення і чіткого формування кінцевої мети.

2. Необхідно розглядати всю проблему як цілу єдину систему і виявити всі наслідки і взаємозв’язки кожного рішення. Необхідно виявити і проаналізувати можливі альтернативні шляхи досягнення мети.

3. Необхідно конкретизувати мету окремих підрозділів, які не повинні вступати в конфлікт з метою самого підприємства.

Центральною процедурою СА виступає побудова узагальненої моделі, що відображає всі фактори і взаємозв’язки реальної ситуації, які можуть проявитися в процесі заданого рішення. Одержана модель досліджується з метою виявлення спорідненості розвитку дій до бажаного результату, порівняльних витрат ресурсів, а також ступеня чуттєвості моделі до різних зовнішніх впливів.

 

Послідовність етапів системного аналізу відбувається за наступними кроками:

Таблиця 2.1