![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Методи вивчення поверхневих шарів
Методи вивчення поверхневих шарів можуть бути різними за своєю природою, але основною завданням для них є одержання інформації щодо верхньої частини осадової оболонки. Одним із методів є відбір зразків. На дно опускають ті чи інші пристосування для відбору проб. Переважно це трубчасті лоти – трубкирізних типів, дночерпалки, драги, трали тощо. З допомогою простих трубок діаметром 6–12 см можна заглибитись в осадок на 2–7 м, а за допомогою поршневих трубок іноді вдається відібрати зразки з глибин до 24 м. Пухкий донний ґрунт можна відібрати за допомогою дночерпалок, які здатні захоплювати понад 1 м³ осадку. Дночерпалка – це ківш, який здатний при зіткненні з дном закриватись і захоплювати осадок. Зразки твердого ґрунту можна відібрати за допомогою драги, яку протягують по дну, а потім піднімають. Метод використовують коли немає потреби точної прив’язки проб. За допомогою драги можна відібрати конкреції та інші розсипні матеріали на рівному дні, відбирати зразки кристалічних порід з схилів хребтів, жолобів та каньйонів. Випробування підводних відкладів здійснюється грейферними, ударними, вібраційними і поршневими пробовідбірниками. Найбільш важкими завданнями при цьому є збереження від розмиву проби, взятої на дні водойми. Грейферне випробування застосовується тільки при відборі зразків досить щільних гірських порід і руд із глибини до 0,6 м від поверхні дна водойми. Для відбору проб водонасичених пісків успішно використовують пробовідбірники, що складаються у своїй основі з колонкової труби з поршнем. Для випробування глибоководних об’єктів, таких як родовища залізо-марганцевих конкрецій, застосовують тросові дночерпалки, скрепер-драги і колонкові пробовідбірники (рис. 2.2, рис. 2.3).
Рисунок 2.2 – Схема легких технічних засобів на судах для відбору проб з морського дна (за А.Є. Смолдирєвим та А.А. Воропаєвим): І-колонковий пробовідбірник; ІІ— дночерпалка; ІІІ-скрепер-драга, 1-судно; 2 - трос; 3 - вантаж; 4 - ніж; 5 - рама; 6 - сітка; 7 – якірний вантаж.
При пошуках на великих площах океану поверхневі проби з дна океану відбираються за допомогою автономних самоспливаючих пробовідбірників і зондів. При швидкості судна 4 вузли (7,4 км/год) можна скидати автономні пробовідбірники через 500 м, що при глибині 5000 м спливають після скидання через 2–3 год, виносячи пробу з поверхні морського дна. За добу можливо одержати в такий спосіб від 50 до 100 пошукових проб.
У Інституті геологічних наук НАН України був розроблений, виготовлений і запатентований пробовідбірник-дегазатор ПДБК-2М для роботи у морських акваторіях. Цей прилад дозволяє суміщати у часі вимірювання температури, відбір донних відкладів і проб придонного шару води для аналізу газових компонентів. Для вивчення поверхневих шарів може бути використана радіометрія, що базується на вивченні закономірностей розподілу природної радіоактивності елементів. За інтенсивністю спектрального гамма-випромінення можна встановити вміст окремих елементів, глинистість тощо. Розривні порушення фіксуються підвищеною радіоактивністю.
Рисунок 2.3 – Схеми різних типів драг для підводного відбору проб донних осадів: 1 – багаточерпакові; 2 і 3 – землевсмоктуючі з фрезерним і гідромоніторним розрихлювачами; 4 – ерліфтні і водоструменеві; 5 і 6 – грейферні і драглайні; 7 – із зануреними під воду землевсмоктувачами у герметичних капсулах.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 203; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.22.196 (0.006 с.) |