Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зміст інвестиційної політики банку
Інвестиційна політика банків є формуванням системи цільових орієнтирів інвестиційної діяльності, вибір найбільш ефективних способів їх досягнення, тобто це сукупність заходів організації і управління інвестиційною діяльністю, які спрямовані на забезпечення оптимальних обсягів, структури та прибутковості інвестиційних активів. Під інвестиційною політикою банків розуміється сукупність заходів, спрямованих на розробку і реалізацію стратегії з управління портфелем інвестицій, досягнення оптимального поєднання прямих і портфельних інвестицій з метою забезпечення нормальної діяльності, збільшення прибутковості операцій, підтримки допустимого рівня їх ризикованості та ліквідності балансу. Найважливіший елемент інвестиційної політики – розробка стратегії і тактики управління валютно-фінансовим портфелем банку, що включає поряд з іншими його елементами портфель інвестицій. Інвестиційний портфель (портфель інвестицій) – сукупність коштів, вкладених у цінні папери сторонніх юридичних осіб та придбаних банком, а також розміщених у вигляді термінових вкладів інших банківських та кредитно-фінансових установ, включаючи кошти в іноземній валюті та вкладення в іноземні цінні папери. Критеріями при визначенні структури інвестиційного портфеля виступають прибутковість і ризикованість операцій, необхідність регулювання ліквідності балансу і диверсифікація активів. Можливі різні принципи і підходи до управління інвестиційним портфелем підприємств і банків. Найбільш поширеним є принцип ступінчастості погашення цінних паперів, що дозволяє надходять від погашення (або реалізованих) цінних паперів кошти реінвестувати у цінні папери з максимальним терміном погашення. Основний зміст інвестиційної політики банку становить визначення кола цінних паперів, найбільш придатних для вкладення коштів, оптимізація структури портфеля інвестицій на кожен конкретний період часу. При цьому частина банків (головним чином середніх і дрібних) здійснюють інвестиційні операції, не керуючись яким-небудь заздалегідь складеним і схваленим планом. Є банки, де службовці, що займаються інвестиційною діяльністю, керуються офіційно затвердженими керівництвом банку установками щодо інвестиційної політики. При цьому рада банку принаймні один раз на рік вносить до неї певні зміни з урахуванням кон'юнктури ринку.
У будь-якому банківській установі, незалежно від країни місцезнаходження, як при здійсненні кредитних, так і інвестиційних операцій головна увага приділяється проблемі ліквідності балансу і контролю за граничними показниками видачі позик. При цьому загальні цілі і «правила гри» в основному однакові, різниця полягає в техніці організації та здійснення операцій. Аналогічні і проблеми, з якими стикаються банки при здійсненні інвестиційних операцій. Разом з тим існує досить різноманітний набір прийомів і заходів, які використовуються для їх вирішення. Для стратегічного і тактичного управління всіма зазначеними видами інвестиційних операцій банків фондовим (інвестиційним) відділом розробляються основні напрями інвестиційної політики, що виносяться на розгляд і затвердження правління банку. Розроблений банком документ про основні напрямки інвестиційної політики повинен включати наступні розділи і положення: ü основні цілі інвестиційної політики (орієнтацію на активні або пасивні інвестиції); ü визначення лімітів (частки) квазіінвестіціонних операцій в активі і пасиві балансу; ü відповідальність керівників і відповідальних виконавців за якість інвестиційних операцій; ü приблизний склад і структура інвестицій; ü прийнятний рівень якості та терміни погашення цінних паперів; ü основні вимоги до диверсифікації структури портфеля інвестицій; ü механізм коригування складу портфеля; ü порядок доставки та зберігання, механізм страхування; ü розрахунок потенційних прибутків і збитків; ü розробка комп'ютерного забезпечення. Центральний банк може встановлювати вимоги щодо якості зобов'язань, термінів погашення, ступеня диверсифікації, ліквідності і прибутковості цінних паперів в інвестиційному портфелі банку, які теж мають знайти відображення у зазначеному вище документі. У ньому також уточнюється перелік послуг банків по інвестиційному обслуговування.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 174; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.143.17.99 (0.007 с.) |