Захист прав на об’єкти інтелектуальної власності у відповідності з конкурентним законодавством

При висвітленні питань, пов’язаних з адміністративним порядком захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, особливо потрібно виділити питання захисту від недобросовісної конкуренції. Як уже зазначалося вище, актом недобросовісної конкуренції вважається всякий акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торгових справах.

Згідно із Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції” недобросовісною конкуренцією є будь-які дії конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

До таких дій відносяться:

· неправомірне використання чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, які можуть привести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарської діяльності, що має пріоритет на їх використання;

· введення в оборот під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом зміни або вилучення з товару позначення справжнього виробника;

· відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб’єкта господарської діяльності і введення цього виробу в оборот без зазначення виробника копії, що може привести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарської діяльності (це не поширюється на вироби, що набули правової охорони як об’єкти інтелектуальної власності);

· здійснення реклами, яка містить порівняння з товарами, роботами, послугами або діяльністю іншого суб’єкта господарської діяльності;

· поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою або діяльністю суб’єкта господарської діяльності, які нанесли або можуть завдати шкоди діловій репутації вказаного суб’єкта;

· купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконанні робіт, наданні послуг, які не потрібні споживачеві або контрагенту;

· спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних відносин з цим суб’єктом господарської діяльності;

· спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником) без достатніх для того підстав;

· схилення суб’єкта господарської діяльності до розірвання договору з конкурентом іншого підприємця;

· підкуп працівника постачальника (або покупця) за неналежне виконання або невиконання цим працівником службових обов’язків, які випливають з договору між постачальником і покупцем, що привело або могло привести до отримання конкурентом покупця (або постачальника) певних переваг перед покупцем (або постачальником);

· неправомірний збір, розголошування і використання комерційної таємниці.

Чинне законодавство визначає поняття “неправомірний збір”, “неправомірне розголошування” та “неправомірне використання” комерційної таємниці.

Неправомірний збір - це добування протиправним способом відомостей, які відповідно до законодавства України складають комерційну таємницю, якщо це завдало або могло завдати шкоди суб’єкту господарської діяльності.

Неправомірне розголошування - це ознайомлення іншої особи з відомостями, які відповідно до чинного законодавства України складають комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо це завдало або могло завдати шкоди суб’єкту господарської діяльності.

Неправомірне використання - це впровадження у виробництво або облік при плануванні або здійсненні господарської діяльності неправомірно здобутих відомостей, які складають відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

У законодавстві України немає єдиного і чіткого визначення поняття комерційної таємниці. Вперше таке поняття з’явилося в Законі України “Про підприємства України”. У цьому Законі зазначено, що підприємство має право не надавати інформацію, яка містить комерційну таємницю. Перелік відомостей, що містять комерційну таємницю, визначає керівник підприємства.

Інформація, що складає комерційну таємницю, поділяється на:

· інформацію, що стосується ринку (ціни, умови договору, прогноз збуту продукції, ринкова політика і плани, відносини із споживачами, чисельність агентів, канали збуту продукції тощо);

· інформацію про виробництво продукції (оцінка якості та ефективності, технологія і обладнання, рівень витрат, доставка, можливість проведення НДДКР тощо);

· інформацію про організаційні особливості і фінанси (головні проблеми та можливості їх вирішення, виявлення осіб, які ухвалюють ключові рішення тощо).

Здійснення дій, які визначаються законодавством України як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, а також адміністративну і цивільно-правову відповідальність.

За здійснення вказаних дій суб’єктом господарської діяльності Антимонопольний комітет України накладає на нього штраф у розмірі трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг за останній рік, який передував року накладення штрафу. Якщо обчислити виручку суб’єкта господарської діяльності неможливо або виручка відсутня, то штраф накладається в розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо вказані вище дії, що визначені як недобросовісна конкуренція, здійснювала юридична особа, яка не є суб’єктом господарської діяльності, то Антимонопольний комітет України накладає на неї штраф у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо вказані дії здійснював громадянин, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, то на нього накладається адміністративне стягнення відповідно до чинного законодавства.

Якщо громадяни, які не є підприємцями, здійснювали вказані дії в інтересах третіх осіб, то на них накладається адміністративне стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Збитки, нанесені внаслідок здійснення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами зацікавлених осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

Якщо було встановлено факт неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факт копіювання виробів, то заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України із заявою про вилучення товарів з позначенням, що неправомірно використовується, або копій виробів іншого суб’єкта господарської діяльності як у виробника, так і у продавця. Ця міра застосовується, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарської діяльності не може бути усунена іншим шляхом.

Якщо було встановлено факт дискредитації суб’єкта господарської діяльності, то Антимонопольний комітет України має право ухвалити рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей в термін і способом, що визначені чинним законодавством або цим рішенням.

Особи, права яких порушені діями, визначеними чинним законодавством як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців від дати, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України (або до його територіальних відділень) із заявою про захист своїх прав.

У процесі розгляду справи Антимонопольний комітет України має право вжити заходів для забезпечення виконання рішення, якщо неприйняття таких заходів може ускладнити або унеможливити його виконання. З метою забезпечення виконання рішення Антимонопольний комітет України може винести розпорядження:

· про заборону особі, в діях якої передбачаються ознаки порушення (відповідачеві), здійснювати певні дії;

· про накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Антимонопольний комітет України у справах про недобросовісну конкуренцію може ухвалювати обов’язкові для виконання рішення:

· про визнання факту недобросовісної конкуренції;

· про припинення недобросовісної конкуренції;

· про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;

· про накладення штрафів;

· про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням і копій виробів іншого суб’єкта господарської діяльності;

· про скасування або зміну центральними і місцевими органами державної виконавчої влади прийнятих ними неправомірних актів і розірванні укладених ними угод.

Як розпорядження, так і рішення Антимонопольного комітету України можуть бути оскаржені в судовому порядку.