IV дія – сцена танення Снігуроньки

фінальний хор “Свет и сила Бог Ярило”

 

 

11. Симфонічна сюїта “Шехеразада”

Симфонічна сюїта “Шехеразада” – один з найвідоміших програмних симфонічних творів у світовій музиці. Літературна основа програмності сюїти. Початкові авторські заголовки для кожної з частин сюїти. Казково-фантастичний світ та східна колористика музичних образів “Шехеразади”. Лейтмотивний принцип у драматургії сюїти. Роль оркестру та тембрових барв сольних інструментів у розкритті образів.

І ч. “Море та корабель Синдбада”. Будова – сонатне алеґро. Контрастне протиставлення тем Шахріара та Шехеразади у вступі та тем головної і побічної партій у експозиції.

ІІ ч. “Розповідь Календера-царевича” Складна тричастинна форма. Східний колорит мелодії першого розділу, використання оркестрових варіацій для змалювання портрета Календера-царевича. Контраст тем крайніх та середнього розділів.

ІІІ ч. “Царевич і Царівна”. Ліричний центр сюїти. Сонатна форма без розробки. Східний колорит мелодики.

IV ч. “Свято в Багдаді”. Поєднання рондальності, сонатності та варіаційності. Об’єднання тематичного матеріалу попередніх частин у монументальному народно-жанровому фіналі.

 

Музичний матеріал:

М. Римський-Корсаков. Симфонічна сюїта “Шехеразада”:

І ч. – тема вступу (лейттеми Шахріара та Шехеразади)

Теми головної та побічної партій

ІІ ч. – тема першого розділу (тема Календера-царевича)

ІІІ ч. – теми головної та побічної партій

(теми Царевича і Царівни)

IV ч. – головна партія

 

 

П. ЧАЙКОВСЬКИЙ (1840 – 1893).

Біографія та короткий огляд творчості .

Концерт № 1 сі бемоль мінор для фортепіано з оркестром

П. Чайковський – великий російський композитор. Світова популярність його музики. Мелодичність, яскрава образність, ліричність і трагізм багатьох творів. Багатогранність творчої діяльності П. Чайковського (композитор, дириґент, педагог, музичний критик). Жанрова різноманітність творчої спадщини та поєднання доступності з високою професійною майстерністю.

Дитячі роки у Воткінську. Навчання у Петербурзі. Московський період життя та творчості. Подорожі за кордон. Концертна та творча діяльність. Зв`язки П. Чайковського з Україною. Тріумфальні подорожі та всесвітнє визнання творчості.

Основні жанри та твори.

Втілення українського пісенного мелосу у музиці фіналу Концерту № 1 сі бемоль мінор для фортепіано з оркестром (цитування української народної пісні “Вийди, вийди, Іванку”).

 

Музичний матеріал:

П. Чайковський. Концерт № 1 сі бемоль мінор для фортепіано з

оркестром:

І ч. та ІІІ ч.

Романси за вибором викладача:

“Средь шумного бала” (слова О. Толстого)

“Благословляю, вас, леса” (слова О. Толстого)

“Колыбельная песнь в бурю” (слова О. Плєщеєва)

“Мой Лизочек” (слова К. Аксакова)

Окремі номери з балетів та п’єси з фортепіанних циклів “Дитячий альбом” та “Пори року”.

Симфонічна творчість.

Симфонія № 4 фа мінор

Симфонічні жанри у творчості П. Чайковського (симфонія, одночастинні програмні увертюри та поеми). Багатство змісту та образів симфоній. Поєднання драматизму та лірики. Майстерність оркестровки. Еволюція симфонічної творчості П. Чайковського від Симфонії № 1 до видатних зразків драматичного симфонізму – Симфоній №№ 4, 5, 6.

Зародження в російській музиці симфонічного циклу нового типу – симфонії-психологічної драми. Яскраве розкриття в музиці Симфоній № 4 і № 6 конфлікту героя з оточуючим його світом.

Симфонія № 4 фа мінор. Авторська орієнтовна програма симфонії (лист до Н. фон Мекк). Вступ-пролог: зв’язок музики з бетховенськими вступами до Симфонії № 5 і Патетичної сонати. Роль теми фатуму (злої долі) у драматургії симфонії.

І ч. – сонатне алегро. Зав’язка драматичного конфлікту, перший етап розвитку драми. Образи тем першої частини. Вступ – “зерно усієї симфонії”. Головна партія. Розкриття у ній теми страждань, боротьби, душевного сум’яття. Побічна партія – образи спогадів та мрій. Завершальна партія – урочиста мить щастя і радості, задоволення життям.

ІІ ч. – ліричне інтермецо. Складна тричастинна форма. Створення атмосфери сільської ідилії. Контраст тем крайніх та середнього розділів.

ІІІ ч. – скерцо. Характеристика тем та образів. Змалювання побутових сценок.

IV ч. (фінал) – картини народного свята. Характер головної та побічної партій (цитування російської народної пісні “Во поле березонька стояла” у побічній партії). Зміна емоційно-образного забарвлення побічної партії у розробці. Повернення драматичних образів першої частини у репризі фіналу. Святкове завершення фіналу симфонії.

 

Музичний матеріал:

П. Чайковський. Симфонія № 4 фа мінор: