![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
III. З'ясування літературних норм тексту ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Для лінгвістичного аналізу тексту є істотним встановлення фонетичних, граматичних, лексичних ознак, характерних для давньоруських і старослов'янських написань, визначення співвідношень книжних і не книжних елементів, з'ясування того, які з них переважають і чим це пояснюється. У процесі аналізу передбачається визначення мовних норм у конкретному тексті та їх узагальнення для літературної мови аналізованого періоду. Основні фонетичні характеристики 1. Переважання на місці праслов'янського *je: – початкового о: о динъ; – початкового ѥ: ѥ динь. 2. Переважання на місці *tort, *tolt, *tert, *telt: – повноголосних -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: г оло ва, г оро дъ; – неповноголосних -ра-, -ла-, -р ѣ, -л ѣ: г ла ва, г ра дъ. 3. Частотність на місці праслов'янських *ort, *olt: – початкових ро-, ло-: ро бота, ло дия; – початкових pa-, ла-: ра бота, ла дия. 4. Рефлекси *dj: – ж: оде ж а, жа ж а; – жд: оде жд а, жа жд а. 5. Рефлекси *tj, *kt: – ч: свѣча, но ч ь; – шт: св ѣшт а, но шт ъ. 6. ѫ – у, ѧ - ’а: – симетричність вимови і написання: р у ка, дес я ть; – можливе графічне збереження ѫ, ѧ: р ѫ ка, дес ѧ ть. 7. На місці праслов’янських *tъrt, *tьrt, *tъlt, *tьlt: – звукосполуки -ъp-, -ьр-, -ъл-, -ьл- (або з проясненими зредукованими в сильній позиції): с ьл нъце (с ол н(ь)це), в ьр хъ (в ер хъ), п ьр въ (п ер въ); – звукосполуки -ръ-, -рь-, -лъ-, -ль-: с лъ нъце, в рь хъ, п рь въ поруч із менш частотними: с ъл нъце (с ол н(ь)це), в ьр хъ (в ер хъ), п ьр въ (п ер въ). 8. На місці праслов'янського g : – g. 9. Частотність випадків занепаду зредукованих (в тому числі напружених зредукованих ъ, ь) у слабкій позиції та їх прояснення в сильній, сплутування ь, ъ: князь (к ъ нязъ), кто (к ъ то), день (д ь нъ) і под. 10. е > о після шиплячих та j: ж о на; – збереження етимологічних е, ь у зазначеній позиції. 11. Рефлекси ѣ: – ѣ > е: вено; – ѣ > і: дивиця. 12. Фіксація українського и: р и ба, р ы зы; – розрізнення етимологічних и, ы. 13. Приголосні перед е, и: – палаталізовані. 14. гы, кы, хы: Кыевъ; – ги, ки, хи: Киевъ. 15. Наслідки занепаду зредукованих: – новий ѣ (кам ѣ нь); – асиміляція та дисиміляція; – нові сполуки -ри-, -ли-; – розвиток протетичних голосних; – асиміляція середньоязикового j м'якими приголосними;
– пом'якшення приголосних с, з, ц у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- та ін.). 16. Зближення голосних е-и: уч и никомъ, ж е тие. Морфологічні особливості 1. Іменники чоловічого роду на ŏ в давальному – -ови, -еви: Георги еви; – -у (ю): Дуна ю. 2. Іменники чоловічого роду на ŏ в родовому – -а (я): стола; – -у (ю): Дону. 3. У м'якому типі відмінювання іменників, – - ѧ: земл ѧ, свое ѧ, добры ѧ; – - ѣ: земл ѣ, свое ѣ, добро ѣ. 4. Флексія повних прикметників у родовому відмінку однини: – -аго :. добр аго; – -ого: добр ого. 5. Форми давального відмінка займенників: – меп ѣ, тоб ѣ, соб ѣ; – мн ѣ (мън ѣ, мьн ѣ ), теб ѣ, себ ѣ. 6. Дієслова 3-ьої особи теперішнього і простого 7. Дієслова 3-ьої особи однини і множини – - ть: сказаю ть; – тъ: хотя тъ. 8. Дієслова 1-ої особи множини теперішнього і – -мо (-мъ ): да ѥ мо (дае мъ). 9. Форма перфекта: – з дієсловом-зв'язкою: ѥ смь далъ; – без дієслова-зв'язки: далъ. 10. Розташування -ся щодо дієслів: – постпозиція; – препозиція поруч із постпозицією: ся начьнеть. 11. Аппозитивний активний короткий дієприкметник, втрачаючи узгодження з означуваним словом у роді, числі і відмінку, 12. Нечленна форма активних дієприкметниківназивного відмінка однини чоловічого роду теперішнього часу: – ы: мог ы; – а: мог а. 13. Нечленна форма називного відмінка однини чоловічого роду активних дієприкметників минулого часу на: – - ь (з jе): ловль; – -въ: лови въ. 14. Суфікси активних дієприкметників теперішнього часу: – -ѧшт- (-ѩшт-), -ѫшт- (-ѭшт-): учѧштии – -оуч- (-юч-), -ач- (-яч-): будоучии 15. Дієслівні безособові форми: слыша но.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 303; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.75.236 (0.014 с.) |