Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Загальні риси патогенезу при інфекціях нервової системи
· Пряма цитотоксична дія вірусів та токсинів бактерій на клітини ЦНС · Масивний рефлекторний вплив імпульсів з місць вхідних воріт інфекції та уражених органів · Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової та симпато-адреналової систем з наступним підвищенням вмісту в крові адреналіну та норадреналіну · Централізація кровообігу · Гіпоксемія · Гіпоксія · Зниження процесів окисного фосфорилювання · Виникнення дефіциту енергії · Порушення мозкового кровообігу з розвитком набряку мозку · Ендогенна інтоксикація · Подразнення структур головного мозку з наступною гіперпродукцією ліквору · Лікворо-гіпертензійний синдром, набряк і набухання клітин ЦНС
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ · ЛЮМБАЛЬНА ПУНКЦІЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ РІДИНИ
· МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ЗБУДНИКА: · Безпосередня мікроскопія · Бактеріологічний посів ліквору, крові, сечі, слизу з носоглотки, патологічний виділень · Біологічна проба на лабораторних тваринах · Вірусологічні методи · Серологічні методи · ДНК-діагностика шляхом ампліфікаціних технологій (ПЛР, гібридизація ДНК, методи ДНК чіпів, оптичних сенсорів)
· ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ: · Нейровізуалізації (огляд і структура ЦНС і оточуючих їх утворів): · комп´ютерна томографія · магніторезонансна томографія · позитронна еміссійна томографія · днофотонна еміссійна томографія · Функціональної діагностики: електроенцефалограма, ультразвукова доплерографія, реоенцефалограма Офтальмоскопія
СЕРОЗНІ МЕНІНГІТИ У ДІТЕЙ
ШИФР МКХ-10 - G 02.0 Менінгіт при вірусних хворобах Менінгіт (викликаний вірусом): Ентеровірусний (А 87.0+) Епідемічного паротиту (В 26.1+) Простого герпесу (В 00.3+) Вітряної віспи (В 01.0+) Оперізуючого герпесу (В 02.1+) Аденовірусний (А 87.1+) Кору (В 05.1+) Краснухи (В 06.0+) Інфекційного мононуклеозу (В 27.-+) G 03.0 Непіогенний менінгіт (небактеріальний). Серозні менінгіти – це група захворювань ЦНС, в основі виникнення яких лежить серозне запалення оболонок мозку, переважно вірусної, рідше – бактеріальної, грибкової чи паразитарної етіології.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: Загальноінфекційний синдром: - його клінічні прояви переважно залежать від характеру та властивостей збудника;
- підвищення температури тіла до 38 - 39,5 оС; - сильний головний біль; - головокружіння; - млявість; - адинамія; - апатія.
Менінгеальний синдром: - у 10 - 15% хворих може бути відсутнім при наявності запальних змін у лікворі; - нерідко виявляється дисоціація менінгеального симптомокомплексу, деякі симптоми можуть бути відсутніми; - менінгеальні симптоми - ригідність м`язів потилиці та верхній симптом Брудзинського. Часто зорова та тактильна гіперестезія; - гідроцефально-гіпертензійний синдром - головний біль, повторна, іноді багаторазова блювота, яка не пов`язана із прийомом їжі.
Додаткові клінічні критерії: При ентеровірусному менінгіті: катаральні явища в ротоглотці, герпангіна, біль у скелетних м`язах (плевродинія); екзантема поліморфного характеру; діарейний синдром, весняно-літня сезонність.
При аденовірусному менінгіті: катаральні явища у вигляді закладеності носу, нежиті, кашлю, змін в ротоглотці, ураження очей (кон`юнктивіт, склерит); лімфаденопатія; мезаденіт, діарея.
При паротитному менінгіті: збільшення навколовушних слинних залоз (підщелепної, підборідної) в даний час або декілька днів тому назад; гіперемійований, набряклий проток слинної залози на слизовій щік (симптом Мурсона); біль в животі, панкреатит; відсутність щеплень проти епідемічного паротиту.
ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Загальний аналіз крові - помірна лейкопенія, іноді невеликий лімфоцитоз, зсув формули вліво, ШОЕ нормальна; 2. Аналіз ліквору - плеоцитоз в межах декількох десятків-сотен лімфоцитів, вміст білку нормальний, або трохи підвищений (0,4 - 1 г/л), рівень глюкози нормальний, за винятком туберкульозного менінгіту, при якому зниження вмісту глюкози є патогомонічною ознакою; 3. ПЛР ліквору, крові – наявність нуклеїнової кислоти збудника; 4. Вірусологічні дослідження крові, ліквору - виділення збуднику із крові, ліквору методом зараження лабораторних тварин чи культури тканин; 5. Бактеріологічні посіви ліквору, крові, слизу з носогорла, шляхом посіву на селективні живильні середовища - для виділення збудника;
6. Серологічні методи РНГА, РЗК, РН з метою виявлення специфічних антитіл і наростання їхнього титру у 4 і більше разів. РІФ, ІФА для визначення вірусного антигену. ЛІКУВАННЯ
1. Етіотропна терапія. При менінгітах, які викликані вірусом простого герпесу, вітряної віспи, оперізувального герпесу показано призначення ацикловіру, або його похідних в разовій дозі 10 – 15 мг/кг 3 рази на добу протягом 5 - 7 днів внутрішньовенно.
2. Режим. Суворий ліжковий режим до покращення загального стану, зниження температури тіла, покращення показників ліквору, в середньому на 7-10 днів. Після цього – напівліжковий режим на 5-7 днів з наступним вільним режимом.
3. Харчування. Дітям першого року після стабілізації гемодинаміки - зціджене грудне молоко або адаптовані молочні суміші при зменшенні об`єму годування в першу добу до 1/2 - 1/3 вікової норми з наступним збільшенням до норми протягом 2-3 днів. При порушенні ковтання – харчування через зонд. Дітям старшого віку – дієта з вживанням парової їжі 5-6 разів на день, дрібно, невеликими порціями – стіл № 5 за Певзнером. Питний режим відповідає добовій потребі в рідині з урахуванням розчинів, введених внутришньовенно – соки, морси, мінеральна вода.
4. Патогенетична терапія: а). Дегідратація (при наявності гіпертензійно-гідроцефального синдрома): розчин сірчанонокислої магнезії 25% в/м; фуросемід 1% в/в або в/м у дозі 1-3 мг/кг, ацетазоламід через рот. б). Дезінтоксикація. При середньому ступеню тяжкості можна обмежитися ентеральним прийомом рідини в об`ємі фізіологічної добової потреби. При тяжкому перебігу об`єм в/в інфузії в першу добу не повинен перебільшувати ½ ФП (фізіологічної потреби). Загальний добовий об`єм рідини –2 ⁄3 ФП при умовах нормального діурезу та відсутності дегідратації. З другої доби підтримувати нульовий водяний баланс, забезпечити діурез у кількості не менш, ніж 2/3 від загального об`єму отриманої рідини. ГНІЙНІ МЕНІНГІТИ У ДІТЕЙ ШИФР МКХ- 10 - GOO- G 09 Гнійні менінгіти – це група захворювань ЦНС бактеріальної етіології, в основі виникнення яких лежить гнійне запалення оболонок мозку.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 104; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.214.141 (0.012 с.) |