![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розрахунок коротких замикань ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6
Складаємо розрахункову схему рис.2.1 та відповідну їй схему заміщення рис 2.2
Рисунок 2.1 Розрахункова схема струмів коротких замикань (КЗ).
X0 = 0,4 Ом/км Sтр1 = Sтр2 = 16 МВА В1 – включений В2 – відключений
Рисунок 2.2 Схема заміщення для розрахунків струмів КЗ
Розрахунок проводимо у відносній системі одиниць. Для цього спочатку задаймося базовими величинами. Базова потужність Sб = 100МВА. Базова напруга першої ступені для точки К1 Uб = 10,5 кВ Базова напруга другої ступені для точки К2 Uб2 = 0,4 кВ Визначаємо базові струми за формулою
Iб =
де Sб базова потужність, МВА Uб базова напруга відповідної ступені, кВ
Iб1 =
Iб2 =
Далі визначаємо опори всіх елементів схеми заміщення і приводимо їх до базової потужності. Обчислені значення опорів записуємо в схему заміщення в знаменнику до позначення відповідного елемента. Індуктивний опір системи, яка має нескінчену потужність Sc = ∞ Xc = 0. Індуктивний опір повітряної лінії 35 кВ, довжиною l1 = 4 км. Визначимо за формулою
X1 = (X0l1 / 2)
де X0 – індуктивний опір однієї фази повітряної лінії (табл. П2.3[1]), ом/км l1 – довжина повітряної лінії, км Sб – базова потужність, км Uсер – середнє значення напруги в лінії, кВ
Оскільки лінія 35 кВ складається з двох паралельних ланцюгів то опір кожного з них буде
X11 = 2Х1 = 2
Визначимо індуктивний опір силового трансформатора ГПП за формулою
Х2 =
де Uк напруга короткого замикання трансформатора, % Sтр потужність трансформатора, МВА
Визначимо індуктивний опір кабельної лінії від ГПП до цехової трансформаторної підстанції ТП визначимо за формулою
Х3 = Х0 l2 Sб / Uсер2 = 0,11×1×(100 / 10,52) = 0,09
Активний опір кабельної лінії визначимо за формулою
r3 = ((1000 × l2) / (g × S)) × (Sб / Uсер2) = ((1000 × 1) / (31,7 × 16)) × (100 / 10,52) = 1,8
де g питома провідність алюмінію, м/ом× мм2 S площа поперечного перерізу жили кабелю, мм2
Активний опір силового трансформатора цехової трансформаторної підстанції віднесений до його номінальної потужності визначимо за формулою
r14 =
де
Активний опір трансформатора віднесений до базової потужності визначимо за формулою
r4 = r14 × Sб / Sном = 0,0197 × (100 / 0,1) = 19,7
Індуктивний опір силового трансформатора, віднесений до базової потужності визначимо за формулою
Х4 =
де Uk напруга короткого замикання трансформатора, % Sном номінальна потужність трансформатора, кВА
Таким чином, загальний індуктивний опір до розрахункової точки К1 буде
Хк1 = Х11 + Х2 + Х3 = 0,12 + 0,625 + 0,09 = 0,836
де Х11…Х2…Х3 опори окремих елементів точки К1
Загальний активний опір для точки К1
rk1 = r3 = 1,8
Повний опір короткозамкненої мережі до точки К1 буде
Zk1 = √ Х2к1 + r2k1 = √0,8362 + 1,82 = 2
де Хк1 індуктивний опір короткозамкненої мережі до точки К1 rk1 активний опір короткозамкненої мережі до точки К1
Аналогічно для точки К2
Загальний індуктивний опір до точки К2
Хк2 = Хк1 + Х4 = 0,835 + 45 = 45,835
Загальний активний опір до точки К2
rk2 = rk1 + r4 = 1,8 + 19,7 = 21,5
Повний опір короткозамкненої мережі до точки К2 визначимо за формулою
Zk2 = Zk1 + √ Х2к2 + r2k2 = 2 + √45,8352 + 21,52 = 52,6
Визначимо струм короткого замикання в точці К1
Ік1
де I1б базовий струм першої ступені, кА
Для визначення ударного струму короткого замикання спочатку визначимо відношення
Хк1 / rk1 = 0,835 / 1,8 = 0,46
Де Х к1 індуктивний опір короткозамкненої мережі до точки К1 rk1 активний опір короткозамкненої мережі до точки К1
По кривих рис. 7.4[1] знаходимо значення ударного коефіцієнта струму короткого замикання в точці К1, Ку = 1,05. Отже ударний струм короткого замикання в точці К1 знаходимо по формулі
іук1 = √2 × Ку × Іr1 = √2 × 1,05 × 2,75 = 4,23
де Ку ударний коефіцієнт Іr1 значення періодичного струму короткого замикання в точці К1
Аналогічно для точки К2 Визначимо струм короткого замикання в точці К1
Ік2
Визначимо відношення
Хк2 / rk2 = 45,835 / 21,5 = 2,13, Ку = 1,25
Визначимо ударний струм КЗ в точці К2
іук2 = √2 × Ку × Іr2 = √2 × 1,25 × 2,7 = 4,7 кА
Визначимо потужності КЗ в точках К1 та К2 за формулою
Sk = Sб / Zk
де Sб базова потужність Zk повний опір короткозамкненої мережі
Отже для точки К1
Sk1 = Sб / Zk1 = 100 / 2 = 50 МВА
Для точки К2
Sk2 = Sб / Zk2 = 100 / 52,0 = 1,9 МВА
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 203; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.134.66 (0.021 с.) |