Співвідношення системи права і системи законодавства

Система права

Система законодавства

1. невидима, тому будову права; 2. динамічна система; 3. це система норм, логічно поділених на галузі, підгалузі, інститути права залежно від предмета і метода правового регулювання; 4. формується об’єктивно відповідно до існуючих суспільних відносин; 5. нормативно-правовий матеріал не має юридичної чинності; 6. має лише галузеву (горизонтальну) будову; 7. норма права – первинний елемент галузі права, що завжди має чітку структуру (диспозиція, санкція, гіпотеза); 8. усі галузі права мають свій предмет і метод правового регулювання, де метод є визначальним; 9. первинний елемент системи права – норма; 10. структурні елементи (норми права) не мають назв статей, глав, розділів тощо.

1. видима, зовнішня форма вираження і закріплення системи правових норм; 2. статична система; 3. це система законодавчих актів, що складаються з нормативних приписів, які поділені на галузі і інститути законодавства в залежності від предмета регулювання; 4. явище суб’єктивно-об'єктивне, оскільки виникає в результаті цілеспрямованих дій уповноважених суб’єктів (парламенту чи народу) і тому включає ще й суб’єктивний момент, окрім об’єктивного; 5. існує юридична сила законодавчих актів; 6. має як горизонтальну, так і вертикальну будову в залежності від устрою держави; 7. первинним елементом законодавчого акта є нормативний припис, що служить формою виразу норми права й укладений в статті акта; 8. у ряді галузей законодавства є лише предмет правового регулювання, вони не мають єдиного методу; 9. первинний елемент системи законодавства – нормативно-правовий акт; 10. структурні елементи (нормативно-правові акти) завжди мають назви розділів, глав, статей тощо.

 

Система права і система законодавства виступають одними з найважливіших системних категорій в юриспруденції. Вони – два аспекти однієї суті, які виступають як зміст і форма. Система права і система законодавства – це тісно взаємопов'язані категорії, що відображають суть права, вплив і залежність між ними є взаємними. Якщо поняття системи права характеризує внутрішню права – його зміст, що об'єктивно відповідає характеру регульованих правом суспільних відносин, то поняття системи законодавства відображає основну зовнішню сторону права,що виражає будову системи його джерел, тобто систему нормативно-правових актів.

Система права носить об'єктивний характер і обумовлена соціально-економічними відносинами в суспільстві, її елементами, як відомо, є норма права, галузь, підгалузь, інститут. На відміну від системи права, система законодавства – це система нормативно-правових актів, які є зовнішньою формою існування правових норм, засобом надання їм загальнообов'язковості.

Система законодавства – не просто сукупність таких актів, а їхня диференційована система, заснована на принципах субординації і координації її структурних компонентів. У формуванні системи законодавства значне місце займає суб`єктивний чинник, обумовлений потребою правової практики, необхідністю враховувати зміни у формах людського спілкування. Функціональну основу людського життя становить взаємозв’язок та взаємозалежність різних за своїм змістом суспільних відносин. У певні сфери людської діяльності об’єктивно включається багато різновидів соціальних зв’язків. Не завжди можливо виявити таку ізольовану область суспільного життя, де б переважав тільки один вид суспільних відносин, що є предметом регулювання однієї галузі права. Звідси практична необхідність охопити загальним правовим регулюванням усю багатоманітність суспільних відносин, що виникають у різних сферах людської життєдіяльності (на виробництві, в побуті, у сфері послуг, охорони здоров’я).

Таким чином, система права і система законодавства не тотожні. Між ними є істотні розбіжності, що дає підстави говорити про їхню відносну самостійність.

Галузі законодавства не завжди збігаються з галузями права. Така розбіжність може виявлятися по-різному. В першому випадку може бути галузь права, а галузі законодавства немає, наприклад в Україні це – фінансове право, право соціального забезпечення, сільськогосподарське право. Такі галузі права не кодифіковані, їхній нормативний матеріал розосереджений по різних правових актах, що потребують уніфікації. В іншому випадку галузь законодавства існує без окремої галузі права (Митний кодекс, Повітряний кодекс, Водний кодекс). Може бути й ідеальний варіант, коли галузь права збігається з галуззю законодавства (цивільне, кримінальне, трудове, адміністративне і т. ін.). Вченні-правознавці визначають цей варіант, як найбільш бажаний, тому що зближення двох систем, їхній гармо-нійний розвиток підвищує ефективність правового регулювання. Існують також комплексні галузі законодавства, що виникли в результаті сполучення норм адміністративного, цивільного і деяких інших галузей права. Однією з них є господарське законодавство. [7,337-341].