Меморандум дипломатичних представників зунр у римі О. Ксаверія бонне І петра карманського папі бенедиктові ху про свавілля польських військ на окупованій території від 30 березня 1920 Р.

 

<…> Зараз же по занятті Східної Галичини, польська армія на­самперед інтернувала всю українську інтелігенцію, що залиша­лася в краю. Між нею були також і найвизначніші міщани та се­ляни. Дійсне число вивезених подати дуже трудно, бо багато цих нещасних погинуло в дорозі від побоїв польської солдатні, ніж прибуло до концтаборів у Польщі.

Число інтернованих на десятки тисяч! Число самої інтелі­генції доходить до десяти тисяч, а між ними найліпше тисяча священиків.

А які страшні життєві умови! Про них пише й польська пре­са. От, наприклад, що пише польський часопис у Варшаві «Ро­бітник» під датою 16 вересня 1919 р.: «Життя в таборах в Молдині і в Берестю Литовським застрашливе. Табор у Бересті - це ганьба Польщі. Від двох місяців з цього табору, в якім знаходи­лося коло шести тисяч інтернованих, викидувано від 50 до 100 трупів щоденно. В однім місці при пошеснім шпиталі трупи були поскидувані без похорону протягом трьох тижнів, і тут їх по­роз'їдали щури.

Міжнародна комісія Червоного Хреста оглянула табори по­лонених і інтернованих цивільного населення і малює страшне пекло в Бересті Литовським в ще чорніших барвах: «Від 10 серпня до 11 вересня (1919р.), - каже звіт, - згинуло 1124 особи! Від перших днів серпня щонайменше 180 осіб гинуло щоденно. Цей табір був справжнім «містом смерті»...

Польська армія не знала і не знає меж у своєму поході на знищення українського народу. Вона палила цілі села, винищу­вала маси невинного й безборонного українського населення, не щадячи ні жінок, пі маленьких дітей. Вона вживала найстрашні­шого роду тортур у своїй пімсті супроти селян за те, що ті зали­шалися вірними своїй національній справі. Вона стероризувала і знищила все, що мало сліди української культури, - школи, архіви і бібліотеки було знищено або позамикано.

В одній в'язниці у Львові було около 2000 інтернованих, між ними 612 священиків. По кількох місяцях, завдяки інтер­венції митрополита Шептицького і британської Місії, около 400 цих нещасних священиків звільнено. Та з цих звільнених поля­ки зараз же около 200 конфінували. Між інтернованими знахо­дилися також жінки з маленькими дітьми! Наприклад, у Вадовицях Анастасія Відей з шестимісячною дитиною. Учителька Кічера з Вишеньки з двомісячною дитиною, Анастасія Зелена з Камінки Струмилової з шістьма дітьми і т.д.

За причину переслідувань найчастіше служила приналеж­ність релігійна. У в'язницях Холма, Любліна, Білої, Берестя Литовського і т.д. знаходяться тисячі селян Підляшшя, інтерно­ваних за те, що не хотіли переходити від обряду греко-католицького до латинського, що означало б зректися своєї української національності, бо в тих краях національність позначається об­рядом. У Львові наш поважаний Митрополит¨ був цілком ізольо­ваний в своїй палаті, і ще досі він не має змоги вільно зносити­ся з своїм духовенством: виходить із цього, що він не має спро­моги вільно урядувати в своїй юрисдикції <…>.

 

Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР.- Львів,1995.- С.111-113.

Хронологічна таблиця

 

Датування

Події

1918 рік 18 жовтня 1 листопада 13 листопада 1-22 листопада 22 листопада 1 грудня   1919 рік 3 січня 22 січня 16 лютого-11 березня 15 травня 7-28 червня 25 червня 16-17 липня

Створення Української Національної Ради у Львові Листопадове повстання у Львові. Проголошення Української держави Затверджено тимчасову Конституцію Української держави і її офіційну назву Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР) Українсько-польська боротьба за Львів Захоплення польськими військами Львова Представники ЗУНР і Директорії УНР підписали у Фастові передвступний договір про злуку ЗУНР та УНР в єдину державу   УНРада у Станіславі ратифікувала передвступний договір Акт Злуки УНР та ЗУНР Вовчухівська наступальна операція УГА   Проти УГА кинуто 80-тисячну армію Ю.Галлера Чортківська наступальна операція УГА Найвища Рада уповноважила Польщу окупувати територію ЗУНР Перехід УГА за Збруч, об’єднання її з армією УНР

Запитання та завдання. 1. Порівняти основні риси державотворчої діяльності УНР та ЗУНР у 1918-1919 рр. Де були досягнуті більші успіхи у державотворенні і чому? 2. Охарактеризуйте найважливіші причини, що призвели до втрати керівництвом ЗУНР Львова у 1918 р. 3. Виділіть найважливіші етапи українсько-польської війни 1918-1919 рр. і їх особливості. 4. Що таке „лінія Бартелемі”? 5. З якою метою Антанта перекинула у Галичину армію генерала Галлера і проти кого вона була використана? 6. Яке практичне значення для ЗУНР мала її злука з УНР? 7. Назвіть вищі законодавчі і виконавчі органи влади ЗУНР. 9. Охарактеризуйте зовнішньополітичну діяльність ЗУНР. 10. Проаналізуйте найважливіші причини поразки ЗУНР.