Податковий процес: його сутність та елементи

Враховуючи, що податкові потоки не можуть виникати і здійснювати рух поза податковим процесом, останній одночасно виступає і умовою, і об’єктом управління.

Сутність податкового процесу на макрорівні слід розглядати з двох позицій: вузької — бюджетно-процесуальної та широкої — економічної.

У вузькому розумінні податковий процес є діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування зі складання, розгляду і виконання податкових бюджетів.

З широкої точки зору податковий процес включає складання, розгляд і виконання податкових бюджетів, а також податкове право, систему оподаткування, систему податків, податкову систему, податковий механізм і податкову політику, тобто є складною системою, що синтезує весь комплекс відносин управління податками в країні. Таким чином, сутність податкового процесу в широкому, економічному розумінні полягає у закріпленні нормами податкового права відносини щодо управління державним податковим менеджментом податковими бюджетами на основі чинних системи оподаткування, податкової системи і податкового механізму в межах ухваленої концепції державної податкової політики.

Податкові бюджети є складовою загальних бюджетів всіх рівнів державної влади, в частині формування податкових доходів і витрат. Витратна частина податкових бюджетів, на відміну від звичайних бюджетів, включає витрати на адміністрування податкових платежів, втрати бюджету від наданих податкових пільг і змін чинного податкового законодавства, інші витрати. Різниця між податковими доходами і витратами становить податковий прибуток.

Податкове право, оподаткування, система податків, податкова система і податкова політика є елементами податкового процесу. Кожен з них займає в структурі податкового процесу відповідну нішу, і саме на їх основі здійснюється безпосереднє управління податковими бюджетами всіх рівнів.

Правове регулювання податкових відносин базується на певних загальновизнаних принципах, до яких відносять:

1. Стабільність — незмінність законодавства з питань оподаткування, видів податків, правил їх справляння протягом тривалого періоду.

2. Економічної обґрунтованості — встановлення податків та зборів відповідно до фінансових можливостей платників з урахуванням оптимальної збалансованості доходів та витрат бюджету.

3. Передбачуваності — зміни до податкового законодавства мають прийматись відкрито з урахуванням соціальноекономічної обґрунтованості.

4. Антиінфляційної спрямованості податків — запобігання інфляції шляхом оптимальних податкових вилучень.

5. Рівності — рівного обов’язку платників податків за рівних умов господарювання та розмірів доходів.

6. Стимулювання — формування економічної та правової зацікавленості у здійсненні певної діяльності з огляду на умови її оподаткування.

7. Економічності — витрати на адміністрування податку не повинні перевищувати надходження від цього податку.

Оподаткування та його система повинні будуватись за визначеними економічно обґрунтованими принципами. У основі загальних принципів оподаткування лежать відомі класичні принципи, визначені А. Смітом, зокрема, рівність оподаткування, визначеність і простота обчислення податку, термінів і зручність їх сплати для платника податків, дешевизна збирання податків.

До поняття системи оподаткування (сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які мають податковий характер) близьке за своєю сутністю поняття системи податків і податкової системи. В економічній літературі ці поняття досить часто ототожнюють, що не відповідає вимогам основних позицій управління.

Система податків — це заснована на податкових відносинах, встановлена податковим законодавством країни сукупність податкових платежів у певній комбінації відповідно до класифікаційних груп і видів.

Податкова система включає: систему податків, систему оподаткування та сукупність податкових повноважень суб’єктів податкових відносин, включаючи органи, що здійснюють податковий контроль і управління податковим процесом. Таким чином, система податків входить у податкову систему лише як один з елементів останньої.

Найбільш характерною особливістю вітчизняної податкової системи є досить висока частка непрямих податків. У більшості країн з розвиненою ринковою економікою в структурі податкових надходжень переважають прямі прибуткові та особисті податки.

Високий рівень непрямого оподаткування підсилює інфляційні процеси в країні, стримує зростання споживання, зменшує платоспроможний попит населення, а отже призводить до уповільнення темпів економічного зростання.

Безпосереднє державне управління податковою системою і податковими потоками країни здійснюється через податковий механізм, який є як одним із найважливіших елементів податкового процесу.

Податковий механізм складається з наступних елементів, що наповнюють його конкретним практичним змістом:

1) державне податкове планування (прогнозування, бюджетування);

2) організація виконання податкових бюджетів;

3) державне податкове регулювання;

4) державний податковий контроль.

Через зазначені елементи податкового механізму функціонує податкова система і реалізується податкова політика держави за її фіскальним, регулюючим і контрольним напрямами.