Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вибір турбіни і визначення витрати пари на турбінуСтр 1 из 5Следующая ⇒
При проектуванні електростанції турбіни зазвичай вибирають з числа тих, що серійно випускаються: · для конденсаційних ТЕС - турбіни типа «К»; · для ТЕЦ можливі наступні варіанти (залежно від виду переважаючого теплового навантаження): - при домінуванні опалювального навантаження встановлюють конденсаційні турбіни типа «Т»; - за наявності в рівній мірі опалювального і технологічного навантаження встановлюють конденсаційні турбіни типа «ПТ», а при стабільному технологічному навантаженні промислових підприємств встановлюють турбіни протитиску «Р», «ПР»; - при значних технологічних навантаженнях промпідприємств і великих опалювальних навантаженнях, що змінюються, можлива установка всіх вищеперелічених типів турбін, об'єднаних в секцію ТЕЦ, що дозволяє мобільно реагувати на теплові навантаження, що змінюються. У комплекті з турбіною завод-виготівник зазвичай поставляє конденсатор, ежекторні установки, систему маслопостачання, регенеративні підігрівачі живлячої води, конденсатні, дренажні і живильні насоси. Основним параметром роботи турбіни є витрата пари, визначувана по діаграмі режимів роботи (додається до паспорта турбіни), яка представляє сімейство характеристик турбіни у вигляді залежності: Dтi = f(Nеi), (1.1) де Nеi – електричне навантаження; Dтi – відповідна витрата пари. Витрата пари визначається з вираження: Dтi = Dxx + kx·Nеi, (1.2) де Dxx – витрата пари на холостому ході за відсутності електричного навантаження, необхідний для подолання опору обертанню ротора турбіни; kx – кутовий коефіцієнт характеристики турбіни. Витрата пари на холостому ході визначається коефіцієнтом холостого ходу х, який виражається в долях від номінальної (паспортної) витрати пари на турбіну Dн: х = Dxx/Dн. (1.3) Коефіцієнт холостого ходу залежить від типа турбіни: · для конденсаційних турбін - хк = 0,03 ÷ 0,05; · для турбін протитиску - хп = 0,10 ÷ 0,15. Визначення витрати пари на турбіну ілюструються графіком на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – До визначення витрати пари на турбіну
Кутовий коефіцієнт визначається вираженням: , (1.4) де Nн – номінальна (паспортна) електрична потужність турбогенератора. Номінальна витрата пари Dн і номінальна електрична потужність турбогенератора Nн визначають номінальну питому витрату пари на вироблення електроенергії:
, (1.5) відповідно , (1.6) і з урахуванням вираження (1.3) . (1.7) З урахуванням номінальних показників Dн, Nн і dн вираження (1.4) представляється таким чином: або . (1.8) З урахуванням виразів (1.7) і (1.8) рівняння (1.1) набирає вигляду: . (1.9) В тому випадку, якщо турбіна має регульовані відбори (опалювальні або промислові) до витрати пари, обчисленої по електричному навантаженню, слід приєднувати додаткову витрату пари, що враховує недовиробіток потужності добірною парою: , (1.10) де Dвідб – кількість пари, що поступає в регульовані відбори; yвідб – коефіцієнт недовиробітку потужності пари, що йде у відбори: , (1.11) тут і1, івідб та ік – відповідно, ентальпії пари на вході в турбіну, у відборах і пара що поступає в конденсатор. З урахуванням додаткової витрати пари рівняння (1.9) приймає вигляд: (1.12) Діаграма режимів роботи турбіни складається з сімейства ліній (1.1) при різних режимах роботи турбіни: конденсаційному (без регульованих відборів і з відборами) і протитисковому. Побудова діаграми грунтується на рівняннях (1.9) і (1.12). Приклад діаграми режимів роботи турбіни представлений на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 – Діаграма режимів роботи турбіни
У верхній частині діаграма обмежується максимально можливою витратою пари на турбіну , яка визначається максимальною пропускною спроможністю головної частини турбіни (гчт): регулюючих клапанів, фільтрів, соплових сегментів, регулюючого ступеню і інше. У нижній частині діаграма обмежується конденсаційним режимом роботи турбіни без регульованого відбору пари відповідно до рівняння (1.9). Зліва діаграма обмежена режимом роботи турбіни в протитиску, тобто витрата потоку пари в конденсатор Dк практично дорівнює нулю (залишається вентиляційний потік, що охолоджує), а пара йде з турбіни через відбір. Режим роботи, що обмежує діаграму справа, обумовлений повним використанням максимальної пропускної спроможності турбіни. Завантаження турбіни до максимуму проводять шляхом подачі додаткового потоку пари Dдод і відведення цього потоку через регульований відбір, тобто довантаження турбіни по парі здійснюється режимом протитиску, тому лінії режимів, що обмежують діаграму зліва і зправа, паралельні.
Додатковий потік пари збільшує електричну потужність турбогенератора понад номінальну Nн. Максимальна електрична потужність може скласти Nmax = (1,20÷1,25)·Nн. Витрату пари на турбіну можна визначити також по формулі: , кг/с, (1.13) де βр – коефіцієнт регенерації, що враховує збільшення витрати пари в турбіну через відбори пари на регенеративне підігрівання живильної води; Nе – задана електрична потужність турбогенератора, кВт; Нв – використаний в турбіні теплоперепад конденсаційного потоку пари (Hв = i1 - iк); ηем – електромеханічний к.к.д. турбогенератора; Dоп, Dпр – витрати пари в опалювальні і промислові відбори; yоп, yпр – коефіцієнти недовиробітку потужності парою опалювального і промислового відборів: , , (1.14, 1.15) де іоп, іпр – ентальпії пари в опалювальному і промисловому відборах. Значення коефіцієнта регенерації залежить від початкових параметрів пари, кількості відбираної пари через регенеративні відбори і температури підігрівання живильної води. Середні значення коефіцієнтів регенерації залежно від початкового тиску пари:
За значенням коефіцієнта регенерації можна судити про частку пари, що відводиться на регенерацію (10, 13, 15, 24%).
Вибір парогенераторів
Здійснюється на основі наступних даних: 1) початкові параметри пари (P1, t1), що подається в турбіну; 2) наявність або відсутність проміжного перегріву; 3) витрата пари на турбіну (Dт); 4) вид спалюваного палива, який визначає систему підготовки палива перед спалюванням, конструкцію топкового пристрою, конструкцію пальникових пристроїв і в цілому склад і характеристику устаткування паливогазоповітряного тракту. Підхід до вибору парогенераторів для КЕС та ТЕЦ відрізняється. Продуктивність парогенераторів для КЕС визначається максимальною витратою пари на турбіну з обліком витрати пари на власні потреби і запасу пари до 3 %: . (1.16) Запас 3 % включає гарантійний допуск, враховує можливість зниження в допустимих межах параметрів пари, що отримується в парогенераторі, погіршення вакууму в конденсаторі турбіни і витоку пари при його транспортуванні від парогенератора до турбіни. Для КЕС зазвичай застосовують блокову схему, в якій резервний парогенератор не передбачається. Варіанти блокових схем представлені на рисунку 1.3: 1 – моноблок; 2 – моноблок з двокорпусним парогенератором; 3 – дубль-блок.
Рисунок 1.3 – Варіанти блокових схем ТЕС
Схеми 2 і 3 забезпечують економічнішу генерацію пари при різкому зниженні або збільшенні навантаження на турбогенератор. На ТЕЦ блокова схема використовується украй рідко. Застосовується в основному централізована схема приєднання парогенераторів і турбін. Для ТЕЦ, що обслуговують великі промислові райони з тепловими навантаженнями, що різко змінюються, застосовують секційну схему, в якій встановлюють декілька типів турбін, що забезпечує швидке реагування на теплове навантаження, що змінюється (див. рис. 1.4).
Рисунок 1.4 – Принципова теплова схема секції ТЕЦ
ПМ – перемикальна магістраль; ППС – паропровід промислового споживання; ППГ – піковий парогенератор; ЗМТС, ПМТС – зворотна і подаюча магістралі теплової мережі; БН – бустерний насос; МН – мережевий насос; ПВК – піковий водогрійний котел; МП – мережевий підігрівач. Кількість парогенераторів ТЕЦ приймається по сумарному споживанню пари: , (1.17) де Dвп – витрата пари на власні потреби; Dрез – резервна витрата пари. Параметри пари, що отримується в парогенераторах, враховують втрати тиску і температури при транспортуванні пари від парогенератора до турбіни:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 306; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.48.90 (0.025 с.) |