Особливості правового статусу неповнолітніх

64. дитина-інвалід – особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім
середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації
нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (ЗУ “Про реабілітацію інвалідів в Україні”)

65. безпритульні діти – діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання (ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»)

66. Стаття 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»
Захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень
1. Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
2. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

67. 3. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.
4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

68.

69. 21. Державний контроль у сфері соціального страхування.

70. У сфері соціального страхування України контрольні повноваження держава доручила таким державним цільовим фондам: Пенсійному фондові України;

71. Фондові соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України;

72. Фондові соціального страхування на випадок безробіття України;

73. Фондові соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

74. Пенсійний фонд України (ПФУ) проводить контроль за своєчасністю, достовірністю й повнотою нарахування і сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того, ПФУ забезпечує перевірки цільового використання підконтрольних йому коштів.

75. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС з ТВП) має право контролювати правильність нарахування та повноту сплати страхових внесків і використання страхових коштів на підприємствах (організаціях, закладах) й у фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. ФСС з ТВП перевіряє документи пов'язані з відрахуваннями на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням.

76. Фонд соціального страхування на випадок безробіття (ФСС на ВБ) проводить планові та позапланові перевірки правильності нарахування, своєчасності та повноти сплати і отримання страхових внесків. Планові перевірки здійснюють на підставі планів роботи ФСС на ВБ, а також позапланові - у випадках реорганізації, ліквідації, зміни адреси суб'єкта перевірки.

77. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (ФСС від НВПЗ) забезпечує проведення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю та повнотою оплати й одержання страхових та інших платежів до даного Фонду. Крім того Фонд контролює цільове та обґрунтоване витрачання коштів, що перебувають під його впливом.

78.

79. 22. Загальна характеристика державного контролю у сфері оплати праці.

80. Головними причинами масових порушень законодавства України про оплату праці є:

81. відсутність ефективних економічних, адміністративних та кримінально-правових механізмів, які б примушували працедавців до безумовного їх виконання,

82. недобросовісний відомчий та регіональний контроль за дотриманням законодавства про працю і оплату праці галузевих міністерств, відомств, органів місцевої виконавчої влади,

83. відсутність ефективних юридичних та організаційних процедур забезпечення реального й відповідного представництва інтересів держави в акціонерних організаціях, де є частина державної власності,

84. недієздатність комісій з трудових спорів,

85. низький рівень правових знань щодо трудового законодавства та безвідповідальність керівників організацій, посадових осіб і персоналу

86. Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах у межах наданих повноважень здійснюють: (Стаття 35 ЗУ “Про оплату праці”)

87. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення;

88. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

89. органи державної податкової служби;

90. фінансові органи;

91. професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

92. Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

93. Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці.

94. Зазначені державні органи мають право одержувати від суб'єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами.

95. Органи державної податкової служби мають право на проведення позачергової перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством.

96. Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України; є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення.

97. Держпраці України:

98. здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (роботодавцями) законодавства про працю з питань оплати праці

99. здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці

100. Держпраці України має право:

101. видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у
працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю;

102. складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення;

103. вносити роботодавцям, суб'єктам господарювання, які
надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні,
здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам
загальнообов'язкового державного страхування, пропозиції про
накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю.

104.

105. 23. Напрями здійснення державного контролю у сфері оплати праці.

106. Стаття 36 ЗУ “Про оплату праці” Відповідальність за порушення законодавства про оплату праці
За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

107. Відповідно до статті 16 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці

108. ЗУ “Про професійні спілки,
їх права та гарантії діяльності ”

109. Стаття 19. Право профспілок, їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок

110. Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

111. У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

112. У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

113. Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

114. Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

115. Органи прокуратури України не повинні підміняти у своїй діяльності Державну інспекцію з питань праці та місцеві державні адміністрації!

116. Порушення, характерні для контролюючих органів:

117. Непритягнення осіб до передбаченої законодавством відповідальності.

118. Неповнота вжитих контролюючим органом заходів впливу, невжиття заходів, спрямованих на ліквідацію негативних наслідків порушення законодавства, поновлення порушених прав та свобод громадян, відшкодування спричинених збитків.

119. Відсутність контролю за виконанням приписів, обов’язкових вимог посадових осіб органу контролю, непроведення контрольних перевірок та невжиття заходів реагування на факти невиконання приписів, рішень та вимог органів контролю.

120. Дотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

121. Недостатнє взаємодія з іншими контролюючими та правоохоронними органами, низька якість надісланих до правоохоронних органів матеріалів.

122. Порушення законодавства про розгляд звернень громадян

123.

124. 24. Державний контроль та нагляд у сфері охорони навколишнього природного середовища.

125. Стаття 16 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища»:

126. управління охороною НПС полягає у здійсненні у цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності

127. Екологічний контроль – діяльність уповноважених суб'єктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства; регламентовану природоохоронним законодавством діяльність державних органів та спеціалізованих формувань екологічних громадських об'єднань, спрямовану на здійснення спостережень та перевірки дотримання державою та її органами, юридичними та фізичними особами вимог екологічного законодавства та застосування заходів попередження екологічних правопорушень.

128. Прокурорський нагляд за додержанням екологічного законодавства – це найважливіший правовий засіб:

129. захисту екологічних прав громадян і, в першу чергу, їх права на сприятливе довкілля;

130. забезпечення екологічної безпеки в регіонах і країні в цілому;

131. захисту, збереження та раціонального використання природних багатств держави, що є найціннішим її надбанням;

132. позитивного впливу на діяльність правоохоронних та інших органів, наділених функціями екологічного контролю, покликаних забезпечити належне виконання екологічного законодавства;

133. підвищення екологічної культури посадових осіб, керівників комерційних і некомерційних організацій, формування у них правильного, максимально адаптованого до дійсності екологічного світогляду.

134. Завдання прокурорського нагляду у галузі охорони довкілля

135. основні, а саме: нагляд за додержанням і застосуванням законів про охорону довкілля, передусім у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів;

136. додаткові: нагляд за виконанням обов'язків громадянами у галузі охорони довкілля; використанням і відтворенням природних ресурсів; збереженням природних ресурсів і комплексів; повнотою та своєчасністю відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону довкілля та про припинення екологічно небезпечної діяльності

137.

138. 25. Суб’єкти та об’єкти державного екологічного контролю.

139. Державний екологічний контроль проводиться центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

140. Вищі органи державної влади України здійснюють державний екологічний контроль у контексті їх контрольних функцій в цілому. Верховна Рада України, зокрема, контролює стан виконання прийнятих нею законів екологічного характеру через свої комітети і комісії, шляхом проведення парламентських слухань тощо. Президент України контролює виконання своїх екологічних указів через відповідний контрольний апарат Секретаріату Президента України. Відповідні структури діють і у складі Кабінету Міністрів України, які контролюють виконання урядових постанов з питань охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.

141. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить «здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів»

142. Державний екологічний контроль, здійснюваний органами спеціальної компетенції, характеризується тим, що для цих органів відповідна контрольна функція є головною.

143. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди України) здійснює відповідно до законодавства державний контроль за додержанням правил, нормативів, норм, лімітів, квот, умов дозволів та ліцензійних умов у сфері використання та охорони природних ресурсів.

144. Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє на підставі Положення про неї у складі Мінприроди України. Держекоінспекція організовує та здійснює контроль за: додержанням вимог екологічного законодавства центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, громадянами; додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки, поводження з відходами

145. Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державний комітет рибного господарства України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державне агентство земельних ресурсів України таін.

146.

147. 26. Основні засади здійснення державного екологічного контролю.

148. Екологічний контроль – діяльність уповноважених суб'єктів, які здійснюють перевірку додержання і виконання чинного екологічного законодавства; регламентовану природоохоронним законодавством діяльність державних органів та спеціалізованих формувань екологічних громадських об'єднань, спрямовану на здійснення спостережень та перевірки дотримання державою та її органами, юридичними та фізичними особами вимог екологічного законодавства та застосування заходів попередження екологічних правопорушень.

149. Екологічне правопорушення є винною протиправною дією або бездіяльністю, що порушує встановлений державою правопорядок у галузі використання природних об'єктів, охорони НПС і відтворення природних ресурсів завдає шкоду чи створює загрозу спричинення шкоди НПС, за які законодавством передбачена юридична відповідальність

150. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.